Колишній головний тренер та півзахисник «Динамо» Олександр Хацкевич прокоментував поразку збірної України у другому матчі плей-оф раунду Ліги націй від Бельгії.
Олександр Хацкевич— Олександре Миколайовичу, результат говорить сам за себе, але що було з грою української збірної?
— Дуже тяжко коментувати саму гру, а результат — це взагалі, блін… Загалом результат відображає хід усього поєдинку. Я розумію, що футбол — це тяжка робота, але українській збірній було взагалі вкрай складно. Без пресингу, без контрпресингу, взагалі без атаки…
Розрахунок був лише на те, аби утримати перевагу, досягнуту в першому матчі з Бельгією. Але виходити на поєдинок і взагалі не демонструвати контргру, контроль м’яча — це дивно. Немає слів, які можна було б підібрати у цій ситуації.
— Україна на другу гру з Бельгією вийшла у формації з п’ятьма захисниками, але ж і за такої схеми можна демонструвати якісний, контратакувальний футбол. Невже у Реброва був розрахунок лише на те, аби протягом усієї гри команда буде відбиватися?
— Якщо були б якісь натяки на якусь гру в перехідній фазі, з оборони в атаку — це було б помітно відразу. Але хто у збірної грав на флангах? Судаков та Гуцуляк — не дуже швидкі гравці, хоча й добре працюють з м’ячем. Якщо говорити далі, то Ванату за такої гри було дуже важко зачепитися за м’яч. Два опорні півзахисники — Ярмолюк та Калюжний — були націлені лише на оборону. Зінченко не вирізняється швидкістю, аби діяти по усій бровці за такої схеми. Миколенко теж в атаку рідко ходив.
Тому, схоже, що план полягав саме у грі на утримання результату, здобутого в першому поєдинку. Білд-апу ж ніякого не було. Як виходили від воріт? Лише через довгу передачу. А на кого цей пас віддавати, якщо атакувальні гравці програють боротьбу і не заточені під такий футбол?
— При цьому претензій по самовіддачі до гравців збірної бути не може. Протягом 70 хвилин вони билися-боролися, стримували натиск бельгійців.
— Хлопці намагалися, старалися, але без атаки та пресингу важко розраховувати на позитивний результат. Шкода, що в тренерському штабі Сергія Реброва немає футбольних людей, які могли йому щось підказати. Ці запізнілі заміни з виходом Яремчука та Ярмоленка на останні хвилини гри… Але це виключно моя думка, як кажуть: «Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны».
— Перший пропущений гол став переломним? Здавалося, що після цього за такої гри неминуче буде і другий…
— Дзеркальна ситуація з першою грою. У матчі в Мурсії збірна Бельгії теж посипалася після першого пропущеного голу, була дезорієнтована, тоді як Україна діяла на куражі. Те ж саме сталося і з українською збірною у другому поєдинку.
Андрій Лунін — 6.5. У Андрія було декілька сейвів, десь в якихось моментах йому пощастило. Однак, якщо ми кажемо, що один з найкращих гравців команди — це воротар, який пропустив тричі, то це багато про що говорить.
Віталій Миколенко — 6.5. Під пресингом від нього було чимало передач поперек і назад. Від Миколенка не вистачало гри на атаку, як і від інших збірників. Можливо, Віталію не так вже й зручно грати на цій позиції за такої схеми. Загалом, це найкраща його гра як в обороні, так і в атаці.
Микола Матвієнко — 6.0. Все було ніби добре саме до першого пропущеного голу. Можу сказати, що кожен з центральних захисників української збірної відповідальний за пропущені м’ячі від бельгійців. Надійності на весь поєдинок не вистачило.
Олександр Сваток — 6.0. До 70-ї хвилини мені дуже подобалося як грав Сваток. Але тяжкий переліт з Техасу, втома після постійного тиску на нього з боку атакувальних гравців Бельгії, зокрема Лукаку, як наслідок — Олександра і не вистачило на те, аби утримати Ромелу наприкінці поєдинку.
Ілля Забарний — 6.0. Ілля завжди вирізнявся своєю надійністю та спокоєм у грі з м’ячем та проти нього, але сьогодні він провів, м’яко кажучи, не найкращий свій поєдинок. Скільки [невдалих] лонгболів зробив Забарний, скільки необов’язкових втрат м’яча? Він не був схожий сам на себе.
Олександр Зінченко — 7.0. Правий латераль — це не позиція Зінченка. Він був би корисніший у грі в перехідній фазі саме в центрі поля. Хоча й у другому матчі з Бельгією намагався контролювати м’яч. Не все виходило, але були бодай спроби.
Іван Калюжний — 6.5. До 70-ї хвилини Калюжний та Ярмолюк доповнювали один одного. Ваня з Єгором контролювали зону підбирання, іноді намагалися грати на м’ячі. Так, було мало конструктиву, але знову ж таки вони принаймні намагалися.
Єгор Ярмолюк — 6.5. Що сказати? Хлопцю 21 рік, він старався. До нього з Калюжним, певно, може бути менше претензій саме щодо гри на оборону. Але в плані креативу та гри на атаку Ярмолюку і Вані було дуже важко.
Георгій Судаков — 6.0. Я думав, що якісь висновки все-таки будуть зроблені після першого матчу, коли стало зрозуміло, що лівий півзахисник — це не його позиція. Навіть у тій грі було помітно, як засяяв Судаков, коли його перевели на його звичну позицію в центр поля. На мою думку, Георгію там взагалі незручно грати, це не його позиція. Найкращі характеристики Судакова нівелюються, коли він діє на фланзі атаки, його ефективність суттєво знижується.
Олексій Гуцуляк — 6.0. Гуцуляк — футболіст, націлений на креатив, який любить створювати моменти, або завершувати їх. Однак у цій грі йому потрібно було набагато більше грати на захист, що він і робив. Знову ж таки, за такої гри Олексій не мав можливості проявити свої найкращі якості.
Владислав Ванат — 6.0. Важко про Влада щось сказати, бо він взагалі без м’яча грав. Ванат — нападник, який добре грає у штрафному майданчику, ухвалює швидкі рішення, динамічний гравець. Це взагалі не його матч.
— Якщо збірна України вийшла, аби битися та боротися і загалом не демонструвала натяки на контратакувальну гру, то чому Ребров обрав саме Ваната? Здається, що під таку тактику ідеально підійшов би саме Довбик, хоча нав’язати боротьбу та зіграти в підіграші краще за Владислава може і Яремчук.
— Повторюся, певно, Сергію Станіславовичу не вистачає футбольних людей в оточенні. У мене лише таке пояснення. Хто може Реброву нав’язати думку, що під таку гру потрібно було випускати саме Ваната? Можливо, розраховували, що Влад десь втече від суперника після лонгболу, скористається своєю швидкістю. Проте ми побачили, що це взагалі не спрацювало.
— Чи присутні у вас флешбеки з протистояння України з Францією у відборі на ЧС-2014, коли в першій грі команда Михайла Фоменка здобула блискучу перемогу — 2:0, а у виїзному поєдинку програла з рахунком 0:3?
— Ой, знаєте… Скільки збірна України грає, стільки й говорять про те, що саме другі матчі даються їй вкрай важко. Цей поєдинок з бельгійцями лише підтверджує цю закономірність.
— Взагалі від виступу команди Реброва у Лізі націй дуже суперечливі відчуття. З одного боку, після невдалого старту команда все-таки зуміла лишитися у дивізіоні В Ліги націй, з іншого — як можна говорити про виконане завдання на турнір, коли до виходу в еліту залишалося 20 хвилин ігрового часу? Як оціните гру збірної України в цьому розіграші Ліги націй?
— Сергій Станіславович сам говорив, що команда виконала завдання, які стояли перед нею на груповому етапі — зберегли прописку. Зараз ми з вами розмірковуємо про втрачений шанс вийти до дивізіону А, хоча на попередній стадії Україні до останнього загрожував виліт у дивізіон С. Тому так, відчуття від цієї кампанії дуже суперечливі. Давайте будемо вірити Реброву, що головне завдання його команда виконала. Мабуть, ще не настав той час, аби Україна повернулася у дивізіон А.
Владислав Лютостанський
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
