Легендарний нападник київського «Динамо» Ігор Бєланов, якому на днях виповнилося 65 років, на сторінках книги Артема Франкова та Ігора Рабінера про український футбол 2012 року видання поділився своїми думками щодо присудження йому «Золотого м’яч» 1986 року.
Ігор Бєланов«Одне хочу сказати — я отримав „Золотий м’яч“ не за знайомства, не за красиві очі. А то деякі говорили і писали потім, що вручили мені приз незаслужено. Так, це нагорода всієї нашій команді, так, Саша Заваров чи Паша Яковенко могли б претендувати на неї з не меншою підставою. Але коли я читаю в газетах, що Заваров був на голову, на дві голови сильніше Бєланова, мене це дивує.
Мені що, подарували „Золотий м’яч“? Чи європейські журналісти у футболі не розбираються? Ми з Сашею в тому році зіграли свої найкращі матчі, і в багатьох випадках завдяки один одному. Але я не розумію людей, які вбивають між нами клин. Не вб’ють! Я ж отримав цей м’яч, тому що роками сидів на базі, рив носом землю. Жив у Конча-Заспі, жив ради гри, нічого іншого не бачив і не знав. Це була нагорода за відданість футболу, за те, що на тренуваннях Лобановського у нас в очах темніло, що ми виконували божевільну роботу, яка ні одному іншому клубу не снилася...», — сказав Бєланов.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

Загрузка комментариев