Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Зізнання "нєнастаящєва балєльщіка"

2020-10-18 10:00 Посеред освітленого кабінету стоїть стіл. Дугою перед ним на стільцях сидять різного віку чоловіки та жінки. ...

Посеред освітленого кабінету стоїть стіл. Дугою перед ним на стільцях сидять різного віку чоловіки та жінки. Один з присутніх спокійно, але трохи сумно починає зізнання. В його бік повертаються присутні. Хтось з осудливим, а хтось зі співчутливим поглядом...

"Мене звати Сергій. Мені 41 рік і я..." - тут він зробив схвильовану паузу- "нєнастаящій балєльщік Дінамо"".

"Вперше почув про Динамо в 1986 році" - вже спокійно продовжував чоловік. "Більш-менш регулярно почав дивитися ігри в 88-му. Ще пам'ятаю Михайличенка футболістом. Як він ставав віце-чемпіоном Європи та Олімпійським чемпіоном. Потім невиразний 89-й, єдиним яскравим спогадом про який був прощальний матч Блохіна. А потім - 90-й, останній золоотий дубль Динамо в ЧСРСР. Розгромна перемога над майбутнім тренером в кубку, а потім і перемога в чемпіонаті. Щоправда, медалі отримали далеко не всі творці тих перемог - поїхали на заробітки... Останній чемпіонат давно неіснуючої країни майже стерся з пам'яті. Потім почалась ера Динамо в Незалежній Україні. Щоправда, млинець перший виявився глевким - несподівана поразка Таврії. Далі пішло все по накатаній. Хоча, ті чемпіонати я майже не дивився - так склалося. Мабуть, саме тоді я вперше став на дорогу "нєнастаящєва балєльщіка." Далі згадаю найяскравіші моменти: перемога над Барселоною в 93-му, Ліга Чемпіонів 94/95 з божевільною перемогою над Спартаком і дебютним голом Шевченка з Баварією. 1995-й. Перемога в 1-му турі ЛЧ над греками і... ШОК!!! шубний скандал, дискваліфікація...В 96-му реабілітація, але ганебно програні кваліфікації в ЛЧ та ЛЄ. В решті-решт, взимку повернувся Лобановський... Вже на Кубку Співдружності з'явились обережні надії на відродження Динамо. 1997-й. Феєрія! Група смерті. Нервовий матч з хепі-ендом проти ПСВ - початок нової славетної сторінки в історії Динамо. Скільки нервів пішло за ті 90+ хвилин?! Але воно того було варто. Тоді ж ще не було і не могло бути в думках, що через 23 роки я вже остаточно стану "нєнастаящім балєльщіком"... Потім безглузда нічия з Ньюкаслом, а потім... Потім сталось те, що надовго закарбується в пам'яті не тільки динамівських вболівальників - два підряд розгроми самої Барселони. Це було щось!" - тут очі в чоловіка незвично засяяли. "Далі була важка нічия з ПСВ в Києві, в першу чергу, через тиск результату. Тоді нервів у мене пішло більше, ніж в першу гру, бо на кону вже реально був чвертьфінал Ліги Чемпіонів. Але нічого. Пройшли. Щоправда, далі було розчарування від Ювентуса... 1997/98. Динамо-Спарта. Шок. Команда, яка менше року тому громила Барселону, може не потрапити до ЛЧ через якусь Спарту! Одна надія - Лобановський. І все ж завдяки курйозному голу Шевченка і героїчному Шовковському проходимо чеський бар'єр. Але груповий турнір почався невдало. Поразка Панатінаїкосу на виїзді та нічия з Лансом вдома серйозно погіршила шанси на вихід з групи. Лондон. Арсенал. Незарахований гол у ворота канонірів через оффсайд. Програємо на останніх хвилинах. Крах надій? Ні. Ребров забиває - Динамо врятоване! Потім 3 перемоги поспіль виводять нас в 1/4 ЛЧ. Виводять на Реал... Шансів мінімум, але надія жевріє. Оптимістичні 1:1 в Мадриді і переконливі 2:0 вдома. Вперше після 1988 року сльози від футболу. Але цього разу - сльози радості. Динамо - в півфіналі Ліги Чемпіонів!!! Попереду - Баварія... 3:3. 2:0 та 3:1 по ходу, які давали надію і 3:3, які її вбили... Перед Мюнхеном чомусь надії вже не було. Так і сталось - 1:0 на користь німців при багатьох нереалізованих моментах динамівців. Мабуть, тоді і вони втратили віру... 1999/2000. Вже без Шевченка Динамо натужно з везінням під назвою Марібор пробилось до 2-го групового етапу ЛЧ, де поступилось місцем в плей-офф все тим же Баварії та Реалу... Ера перемог Динамо Лобановського закінчилась. А через 2 роки не стало і самого Метра... Далі Динамо почало провалюватись не тільки в Європі, але й в Чемпіонаті України. Мушу зізнатись, що як майбутній "нєнастаящій балєльщік", до початку 2000-х я рідко дивився ЧУ - все було ясно: Динамо-чемпіон, конкуренція тільки умовна. Далі почалась ера протистояння з Шахтарем, яка співпала з ерою невиразних протистоянь в Європі, і ЧУ я дивився частіше... Певним спалахом був сезон 2004-2005, здавалось, Сабо виведе команду нарешті з групи, але.. прикра поразка без шансів Байеру перекреслила всі надії. А далі... Падіння... Антирекорд ЛЧ. Безпросвітні роки...

Відволічусь на Збірну України. Якщо в першій в історії кваліфікації це були хлопчики для биття, то вже в наступній мали всі шанси на вихід на ЧС-1998. Перемога над Португалією, досить цікава гра, ті самі Шевченко, Ребров, Лужний і Шовковський. Але... Педерсен... Кваліфікація на ЧЄ-2000. Перемога над заклятими росіянами в Києві. Божевільний гол Шевченка росіянам в Москві. Але... Словенія. Помилка Шовковського на виїзді та дурний рикошет в засніженому Києві. В кваліфікації на ЧС-2002 тренував вже Лобановський, але як почав з домашньої поразки полякам, так і закінчив виїзною поразкою в плей-офф німцям...Про сезон 2003/04 і згадувати не хочеться... Відбір на ЧС-2006. Блохін. Самовпевнена заява про вихід з 1-го місця. Натужна нічия з Данією, і така ж натужна перемога над казахами. Але сприймалось нормально - вже звикли до невиходу... А далі далі пішло-поїхало. Туреччина, Греція, Данія - всі вони в прольоті. Після нелогічної нічиї в Грузії певний розпач, який досить швидко перетворився в ейфорію - турки з данцями зіграли в нічию - Україна їде на ЧС в Німеччину. 3-і футбольні сльози, 2-і від щастя... Чемпіонат Світу. Іспанія... Потім Саудівська Аравія, Туніс, Швейцарія, Італія....Падіння, злети, знов падіння...

В цей час Динамо лихоманить... Потім прихід Сьоміна у 2008-му. Несприйняття. Вперше, разом з багатьма іншим, хто не сприйняв московського заробітчанина, не раз битого Лобановським, став "нєнастаящім". Корона фраза на мою адресу - "просто ти не любиш Динамо". Але пішли перші успіхи. В чемпіонаті, в Європі. Двічі битий Спартак по 4:1. Це гріло душу. Хоч гра не подобалась. Дійшли до 1/2 КУЄФА. Програш принциповому супернику з Донецька... Кінець казки Сьоміна, незважаючи на вигране чемпіонство. Гра Газзаєва подобалась більше, але результату принесла менше... Блохін... радість і печаль. Повний провал. В результаті приходить Ребров, який виводить Динамо вперше після Лобановського в весну ЛЧ. Виграє два чемпіонати і Кубок. Але... Суркіс. Йому Ребров не потрібен... Хацкевіч... Шок! 2 роки війни з "настоящіми" (щоправда, потім вони ж його найбільше і обгадили - та що зробиш - така природа "настаящіх"...) Потім Михайличенко. Був одразу проти, але цього разу не через несприйняття самого тренера, а від розуміння, що він - не той тренер, що здатен витягнути Динамо з болота... "Настоящіє" ж казали "Суркіс бальшой, єму віднєй"...

І от ми підійшли до головного. ЛУЧЕСКУ. Тренер головних ворогів останні майже 20 років. Вилив купу лайна на Динамо, його історію і досягнення. Вважає Росію і Україну однією країною... І от він - головний тренер Динамо.

"Настаящіє", які ше вчора в один голос називали його "Будулай, Циган, Мудеску, істрєбітєль трамваєв", вже перейшли на "Мірча", "Містер" і навіть лагідно "Дєд", хоч це прізвисько належало видатному Маслову... Та то таке. Як я вже казав, така природа "настаящіх"...

Всі ж ті, що пам'ятаючи нутро румуна, не сприйняли цього призначення, стали "Нєнастаящімі балєльщіками". Названі так і "настаящімі", і Суркісом... Щоправда, з першими успіхами Мірчі, велика частина "нєнастаящіх" "асазнала сваю віну" і перейшли в табір "настаящіх". І тепер "клєйміт пазорам" своїх колишніх однодумців...

Так от, я - нєнастаящій балєльщік Динамо. Тому що:

  1. Не флюгер. Не "скидай сапоги - власть міняється"
  2. Не цілую дупу Суркісу і не піддакую всім його рішенням
  3. Пам'ятаю добре і погане. Тому не даю обгажувати колишніх легенд Динамо. Тому не сприймаю Сьоміних і Луческу
  4. Проти тих, хто пише "Сабо - старий маразматік". Але тут ти не просто "нєнастаящій", тобі ще й місяць бану на сайті, бо така "палітіка партіі".
  5. Проти тих, хто "Блохін - нє трєнєр". "Рєбров - фізрук". Бо всі дружно забули, як один вперше вивів Збірну на Турнір, а другий - за 15 років в весняну частину ЛЧ
  6. Не співаю оди ледацюгам і нездарям, яких на думку "настаящіх" "нужна паддєражать", але потім самі ж називають їх баластом.
  7. Не співаю оди і не цілую в дупу поточного тренера тільки через те, що він поточний

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

18.10.2020, 10:00
SergiyS
Автор:
(SergiyS)
Статус:
Эксперт (11531 комментарий)
Подписчиков:
8
Медали:
Выбор редакции × 3
Топ-матчи
Чемпионат Франции Лилль Ланс - : - 29 марта 22:00
Чемпионат Испании Кадис Гранада - : - 29 марта 22:00

Еще на эту тему

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть