Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Ответ на блог : "Вопрос языка или обращение ко всем защитника української мови" (прочитайте!!!)

2012-07-08 20:07 Ответ на блог :  "Вопрос языка или обращение ко всем защитника української мови"  ( user/bsglis/105987.html ) Вислови ...

Ответ на блог :  "Вопрос языка или обращение ко всем защитника української мови"  ( user/bsglis/105987.html )

Вислови визначних діячів науки, літератури та культури про українську мову

"Занимаясь долгое время сравнением арийских языков, я пришел в убеждение, что украинский язык не только старше всех славянских, не исключая так называемого старославянского, но и санскритского, греческого, латинского и прочих арийских".
Михайло Красуський,
московський мовознавець польського походження, "О древности украинского язика", 1880

"В теперішній час годі доказувати, що українська мова... одна з найбагатших слов'янських мов".
І.Срезнєвський,
мовознавець, 1834.

"Мова, що має свою граматику, свої правила, свої звороти в мовленні, неповторні, які не перекласти іншою; а її поезія?! Хай спробують передати всю силу, всю велич, витонченість іншою!"
Григорій Квітка-Основ'яненко,
письменник 1841.

"Ця мова, відома під іменем руської, мала великий вплив на витворення нашої (московської) мови вищого світу й літератури: відоме, що Ломоносов учився по граматиці Мелетія Смотрицькога й вивчив напам'ять "Псалтир", перекладений на вірші, Семеона Полоцького. Руська мова була значно обробленішою, аніж письмова мова Московії; на ній було написано багато книг, на котрі відчувалась потреба і в Москві; притому ж кращі проповідники нашої першої половини XVIII століття були українцями і хоча намагалися писати по-московському, себто, по-словенськи, та не могли не вносити в свої твори елементів рідного краю".
Микола Костомаров,
історик, 1842.

"Українська мова в багатстві, витончености і гнучкости форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов'янства і не бідна ажніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої іще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим".
М. Драгоманов, 1882

Переклади святого Письма дозволені в Московській імперії на більше як 36 мовах. Вільно там навіть монголам, туркам і татарам читати і проповідувати слово Боже на своїй мові, вільно й полякам і таким слов'янським народам, як серби, болгари та чехи, що, жиючи розсіяні по всій імперії, становлять тільки малесенький відсоток московського населення, не вільно тільки - 25 мільйоновому русько-українському народові, хоч він із московським ще й одновірний!"
Іван Пулюй,
фізик, 1904.

"Кажу собі:
товаришу москаль, на Україну
жартів не скаль.
Розучіте цюю мову
на знаменах,
кров'ю повкипалих.
- ця ж бо мова
величава і проста:
"Чуєш, сурми заграли,
час розплати настав..."
Володимир Маяковський,
поет, 1926.

"Усі народи більш-менш мали спроможність здобувати собі освіту на своїй рідній мові, клопотатись за розвиток своєї Національної культури. Над нами ж, українцями, важким гнітом на протязі більш століття лежала заборона рідного слова. За те, що ми з'являємо з себе самостійний народ, що ми маємо свою історію, що ми переживали свої окремні важкі історичні часи. ми не мали права на те, щоб прилюдно балакати, а навіть мислити, а як траплялись такі люди, яким несила була ховати в собі національні почуття і вони виривалися в них на поверх правдивим словом, то їх, як, наприклад, Шевченка, скоро приборкували, і усе знову замовкало на довгий час".
М. Аркас,
історик, генерал, 1907.

"Ні один народ в Європі не переживе того, що ми, українці, в 20-му сторіччі! Тоді як усі давно вже знають, хто вони, - ми тільки починаємо довідуватися: тоді, як усі давно в яснім признанню своїх прав національних і вселюдських мають задоволення і йдуть до широких вселюдських бажань, - ми тільки просинаємось, і все те, що другі вже мають, треба здобувать.
Коли француз, німець, поляк і інші відомі всьому світу, ми, мов яке дике плем'я, забуте і затерте, починаємо піднімать з темряви голову і лізти на гору, на слизьку гору, щоб звідтіля і нас побачили. А ті, що раніш вилізли і зайняли свої місця в світовій комедії, - не пускають нас, бо бояться, що ми зіпсуємо мізансцену. Тяжка боротьба, але надія, що виліземо, дає нам сили до культурної праці! Горе наше, що не маємо ще сильної інтелігенції, що ще багато людей лічать нашу мову мужицькою і соромляться скрізь нею говорити, а вона ж дзвінка, а вона ж красна і блискуча, тільки требa уміть нею користуватись, джерело, з котрого тече ця мова, чудове і величезне - 30 мільйонів народу, який, правда, ще не знає, хто він, але дізнається!"
Іван Карпенко-Карий, 1912.

"Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами супроводяться визнання української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе".
Олесь Гончар

"По ставленню кожної людини до своєї мови можна абсолютнo точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність.
Істинна любов до своєї країни немислима без любови до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун. Вона шкідлива за самою своєю суттю тому, що її байдужість до мови проявляється найповнішою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього свого народу".
Костянтин Паустовський

"Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою".
Сааді

"Коли забув ти рідну мову -
біднієш духом ти щодня;
ти обчухрав себе до пня...
Ти втратив корінь і основу,
душею вигорів дотла,
бо ти зневажив рідну мову,
ту, що земля тобі дала...
Для тебе й Київ - напіврідний,
і Мінськ піврідний, і Москва...
Бо хто ти є? Іван Безрідний,
Іван, не помнящий родства!"
Дмитро Білоус, 1988.

"Мова козаків... дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів ".
П'єр Шевальє, 1663.

"...по всій козацькій землі ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала; всі вони, за малими винятками, вміють читати та знають порядок богослужби й церковний спів. Крім того. священики вчать сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях".
Павло Алепський,
арабський мандрівник, 1654-1656.

"У жодній країні дерево народної поезії не видало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні і любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи...".
Ф.Боденштедт, 1845.

"Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів, а в період держави Руси наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель. збагачувалося іншими мовами й збагачувало їх. Його розвитку не могли зашкодити чвари й усобиці, феодальна роздрібненість і навіть багатовікове монголо-татарське іго. Гідне подиву, що його не стяла шабля, що його не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялося у вихорі навальних орд, а залишилося сіллю землі й народу".
Борис Харчук, 1986.

"Українці - це нащадки Київської Руси".
Мальт-Брюн, 1807.

"Мова - це історія народу. Мова - це шлях цивілізації і культури".
Олександр Купрін

"Без мови нашої, юначе,
Й народу нашого нема".
В.Сосюра

"Мова є найважливіший, найдорожчий і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живі й майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Вона не тільки виражає життєвість народу, але є саме це життя".
К. Ушинський,
педагог

"А мова й історія - це ж єдине ціле. один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас. Маємо відродити в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордости, маємо і до збайдужілих душ торкнутися запашистим євшан-зіллям рідного слова!"
Олесь Гончар

"Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові,
В гаркому, гарячому, гарному слові?
Як грає воно, наче в горні бушує,
Яким воно дужим глаголом вирує...".
Л. Первомайський

"Мова - коштовний скарб народу",
І. Франко

"Слово рідне, мово рідна!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має".
Сидір Воробкевич

 

P.s Предложение как сделать чтобы в будущем не было разногласий по поводу языка :  Надо сделать так чтобы все дети страны которые пойдут в первый клас учились на украинском языке , а все остальние продолжали учится так как учились , и потом через год эти дети пойдут во второй клас и уже будет два класа на украинском языке , и так постепено через 12 лет все класы школ в Украине будуть преподавать на украинском языке , и когда эти дети выростут в стране не будет "языковой проблемы .

08.07.2012, 20:07
scouter7
Автор:
(scouter7)
Статус:
Старожил (551 комментарий)
Подписчиков:
0
Топ-матчи
Чемпионат Англии Арсенал Вест Бромвич 2 : 0 Закончился

Еще на эту тему

Самое интересное:

Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Ваша карма ():
=
(шурики)
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
Закрыть