Не можу винити гравців. Вся команда не була готова до матчу -психологічно. Або не відновились - або тренери не зуміли їх приготувати. З першої хвилини було видно -що всі повільні, перший прохід Коноплянки мене налякав, він пробіг метрів 25-30 і видно було, що сил не має, не має свіжості і різкості
Гравці-навіть перехоплюючи мяч не могли дати пас один одному - бо вибігали повільно і пас давали не сильно - заряджені франки зразу перехоплювали.
Тримати мяч не могли -мандраж. 2-га хвилина --і вже ледь не пропустили. Все ,що не можна було робити ---робили. В центрі поля програвали 99% боротьби ,дали пару раз Зозулі по голові, а Конопі з Ярмолою по ногам - і подавили психологічно. Усі навіси у штрафну закінчувались небезпечно - наші збивались в кучу, всі підбори програвали -навіть біля своїх воріт. Замість того, щоб бігти на мяч, дивились на нього,чекали не відомо чого. Психологія!Навіть тренер був впевненний в команді- випустивши такий склад, щоб забити. Не вгадав - ні з Безусом- ні з Едмаром. Мандзюк грав, як міг - не факт- що будь -хто зіграв би краще у вівторок. Зараз здається, що слід було ставити автобус, усіх в захист, щоб простору не було - але з таким настроем - таке відчуття, що були приречені. В Києві Федецький міг сам забрати м"яч в Рібері. В Парижі він біг і на 3-ох зразу - а наші навіть боялись ногу поставити.
Зараз у мене апатія до футболу. Не можу ні бачити -ні чути.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
