На відомих та популярних серед певних кіл сайтах "Терикон" та "Український футбол" прочитав опус якогось Баняса Володимира "Фатальна цифра для київського "Динамо" http://www.ukrfootball.in.ua/top-news/3955--lr
Нарешті у мене відкрилися очі на брудну та недостойну команду алкоголіків "Динамо"))).
Якби ж я тільки знав, що у радянські часи, коли я почав вболівати за "Динамо" , влада з допомогою КДБ замовчувала славетні перемоги Шахтаря, такі :у 1932 році, коли динамівці побиралися по вагонах країна свякувала та рахувала дні до створення команди "Стаханівець" (тепер Шахтар).
У 1942 році Динамо злякавшись німців розбіглися хто-куди, "Стаханвіець" незважаючи ні на що, регулярно грав у футбол разом з німцями.
У 1952 році "срібло" Динамо в чемпіонаті СРСР потьмяніло поряд з доволі високим 13 місцем "Шахтаря.
У 1962 році після чемпіонства Динамо, зайняте киянами пяте місце можна дійсно вважати провалом, адже Шахтар зайняв недосяжне для багатьох 8 місце.
У 1972 коли моя команда Динамо з тріском провалила першість, взявши срібло, Шахтар впевнено і спокійно зайняв таке ж місце, проте в 1 лізі, поступившись лише гранду узбецького футболу "Пахтакору".
У 1982 році про срібло Динамо у "нефартовому" році ніхто й не згадує, адже вся 1/6 частина суші святкувала 14 місце гірників у чемпіонаті.
У 1992 році Динамо в стані алкогольного спяніння знову взяли срібло, в той "тверезий" Шахтар був четвертим.
У 2002 році автор із задоволенням дивився на "скривлене" обличчя президента ФФУ, який вручав медалі Шахтарю, зазначаючи, що він є вболівльником Динамо.
Чи можна говорити про фатальність цифр ? І для кого вони "фатальні" ?
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
