Майже весь минулий тиждень, з вечора понеділка по п’ятницю, вітчизняні спортивні медіа активно препарували збірну України. І було за що.
Хвороблива поразка від румунів (0:3) на старті Євро-2024 крижаним душем облила всіх, кому не байдужий футбол. І не тільки футбол.
Фіаско мало місце не тільки за грою і результатом. Воно вражало відсутністю характеру і прагнення проявити свої найкращі якості. А також цілковитим безсиллям перед суперником, яке ледь не переросло після третього пропущеного гола в капітуляцію.
Потрясіння, що сталося, поставило під сумнів саму здатність команди вирішити завдання-мінімум на турнірі в Німеччині, а саме — вийти з групи. При тому, що напередодні Євро окремі наші експерти бачили її ледь не в півфіналі...
Як часто буває в подібних ситуаціях, одразу виникли сакраментальні запитання: хто винен і що робити?
Прихильників радикальних висновків і рішень у нас завжди вистачало з лишком. А тепер, з огляду на реалії, в яких перебуває країна, і поготів. На хвилі емоцій, що нахлинули, деякі критики з затаєною образою, що виплеснулася назовні, заголосили хто на що здатен, вимагаючи посадити на лавку вчорашніх кумирів і навіть відправити у відставку головного тренера Сергія Реброва.
Утім, вистачало і виважених, розумних оцінок як журналістів, так і фахівців, які пропонували поглянути на те, що сталося, з професійного погляду. З їхньою спільною допомогою, наскільки це можливо, спробуємо розібратися і ми.
Поразка, що викликала розчарування
Однак спершу надамо слово головному тренеру.
«Результат неочікуваний для всіх. Не скажу, що в нас не було бажання забити. У перші хвилини до пропущеного голу ми контролювали гру, — сказав Сергій Ребров по гарячих слідах у теле-коментарі одному з вітчизняних трансляторів Євро-2024(Suspilne.media, 17.06.24). — Але трапилися помилки...
Вважаю, що ми були недостатньо агресивні в атаці, не створювали моменти. А це чемпіонат Європи. Тут, щоб досягти чогось, кожен має діяти на максимумі. Цього, на жаль, не сталося. Але це перша гра. Будемо більш серйозно і ретельно готуватися до наступних матчів» (Suspilne.media, 17.06.24).
Водночас наставник повідав, що після поразки від румунів у роздягальні відбулася дуже серйозна розмова між гравцями. Ба більше, самого Реброва футболісти попросили вийти з приміщення.
Про що говорили, на яких тонах, хто до кого які претензії пред’являв — залишилося всередині. Сміття з хати виносити не стали. А публічно обіцяли виправитися вже в найближчій грі зі Словаччиною.
«Чесно — не можу відповісти, чому так сталося, — зі свого боку зауважив Ілля Забарний. — Вважаю, що справа не в супернику, а в нас самих. Хоча дуже важко переломити гру, коли першим пропускаєш гол, а потім натикаєшся на стіну. Але це хороший урок, важливий досвід. Потрібно бути чоловіками, взяти себе в руки й не здаватися»(Pressing.net.ua, 17.06.24).
Напевно, це правильно, що в словах Реброва та його підопічних, попри напруженість ситуації, була відсутня нервозність, відчувався певний спокій, упевненість у тому, що все вдасться виправити. Бо втратити голову — це приректи себе на подальші невдачі.
Це журналісти могли собі дозволити висловлюватися мало не на межі істерики. Як, наприклад, відомий майстер телевізійного слова Ігор Циганик.
«Такої порожнечі в душі в мене не було ніколи. Можна програти по-різному, але не так бездушно. Збірна України провела, напевно, найбільш бездушний матч, який я коли-небудь бачив у її виконанні. Ми поступилися без шансів, зіграли слабо і безнадійно. І вдвічі неприємно, що цю гру збірної бачили наші військові, які зараз захищають країну», — емоційно і безапеляційно заявив він(Dynamo.kiev.ua, 18.06.24).
І закликав більше не називати це покоління українських футболістів найталановитішим в історії. У кращому разі, згадати про це після закінчення Євро-2024.
У схожому дусі висловився і колега Циганика — коментатор Ігор Бойко: «Давайте ще раз скажемо цим футболістам, що вони — найкращі, що коштують по 70 мільйонів, що захищають ворота "Реала», здобувають трофей Пічічі, тощо. Вони таке хочуть чути і купаються в цих словах. А реальність така, що у футболі ти постійно маєш бути злим, рішучим і сміливим. Злим, а не ображеним, рішучим, а не безрозсудним, сміливим, а не зухвалим«(Football24.ua, 18.06.24).
Можливо, крайнощі, якщо вони доходять за призначенням, теж здатні принести користь. Хоча зважена, розважлива оцінка, думається, набагато ефективніша.
"До першого пропущеного гола гру вела збірна України, — аналізуючи поєдинок із румунами, зазначив оглядач сайту Dynamo.kiev.ua Артем Жолковський. — Але нічого не виходило — на таких турнірах рідко виходить усе й одразу.
Збірна Реброва взагалі грає в некрасивий, прагматичний і якийсь нервовий футбол. Але нам і не потрібна була ніяка краса в першій грі з суперником, який перекрив кисень усім ключовим виконавцям. Наші футболісти відчули, що в них не виходить робити те, що вони хочуть, і зупинилися, не розуміючи, як грати далі. Почався цей перекат м’яча. І докотився до Луніна...»(Dynamo.kiev.ua, 18.06.24).
А відомий у минулому захисник, а нині авторитетний експерт Олександр Сопко доповнив: «Хоч як прикро, але долю матчу вирішила не різниця в класі, не тактика, не тренерські помилки, а психологічна неготовність українських гравців, які по ходу гри просто попливли. Це була гра помилок і ментальної стійкості. Так, у перші чверть години збірна України демонструвала хороший футбол, бо вища за класом, але реалізувати свою перевагу не зуміла»(Footboom1.com, 17.06.24).
На думку Сопка, другою складовою невдачі стала гра в обороні. На погляд експерта, крім Забарного, у нас немає класних захисників. Звідси обрізки, невчасні рішення, засинання під час гри. Заснув Матвієнко — отримали перший гол. Обрізався на фланзі Конопля — другий. Такі помилки ламають команду, і гру було зроблено.
Але інших футболістів у нас немає. Тому головне перед матчем зі Словаччиною — зробити належні висновки. Бо настає момент істини...
Зробити висновки і йти далі
Загалом, поразка від Румунії викрила низку слабких місць у грі та побудовах української збірної. Хоча при цьому загальні цифри зустрічі аж ніяк не говорили про те, що наша команда поступилася безапеляційно. Синьо-жовті завдали більше ударів — 14 проти 10-ти, хоча лише двічі влучили у площину. Більше володіли м’ячем — 66 відсотків проти 34-х, перевершили суперника за кількістю передач — 534 проти 183-х та кутових (8:4).
Однак футбол укотре підніс урок — цифри в нього не грають. Як і трансферна вартість гравців. Румунська збірна, приміром, за цим показником найдешевша на Євро-2024 (92,13 мільйона євро), проте українську команду (379 мільйонів) поклала на лопатки. Недалеко від румунів і Словаччина — наш другий суперник по групі (156,4 мільйона). Однак і словаки у стартовому турі створили сенсацію, здолавши Бельгію (585).
«Я завжди вважав Словаччину сильною командою. У її складі кваліфіковані гравці, які представляють хороші клуби. Коли я аналізував їхню гру, то побачив, що словаки дуже дисципліновані. Важливо розуміти, як вони повертаються на позиції, як пресингують. Вони знають, за рахунок чого можуть здобути результат навіть без великої кількості зірок. І в прекрасному стилі довели це в поединку з Бельгією», — зазначав Сергій Ребров на передматчевій прес-конференції(Uaf.ua, 20.06.24).
Водночас він наголосив, що нашій команді насамперед важливо сконцентруватися на власній грі. Матч із румунами позаду, тренери його простудіювали, зробили висновки, донесли інформацію гравцям, а тепер ту невдачу потрібно забути, вийти на поле з великим бажанням показати, які уроки ми засвоїли.
Щодо змін у складі, то наставник додав: «Вони будуть. Я не вгадую зі складом, а підбираю футболістів, які на даний момент більше підходять під тактику, краще готові фізично і здатні грати на такому рівні, як чемпіонат Європи. Я очікую від підопічних хорошої гри»(Uaf.ua, 20.06.24).
«Переконаний, усі зробили правильні висновки, — доповнив головного тренера Олександр Зінченко. — Про гру з румунами говорити не хочу, хочу дивитися вперед. Ми очікуємо важкого поєдинку проти потужного колективу, який разом захищається і разом атакує. Отже, на кожному клаптику поля точитиметься битва. І переможе в ній та команда, яка буде краще налаштована, краще підготовлена, краще вмотивована. Ми готові віддати все заради результату»(Uaf.ua, 20.06.24).
Але й словаки після перемоги над Бельгією не мали наміру спочивати на лаврах. Принаймні, про це не забарився уточнити їхній італійський наставник Франческо Кальцона: «Ейфорія тривала кілька годин, але підстав для більш тривалого святкування немає. Трьох очок точно не вистачить, щоб пройти далі. Тому ми повністю зосереджені на матчі з українцями»(Ua-football.com, 20.06.24).
А головними перевагами своєї команди та її рушійною силою Кальцона назвав скромність і вміння викладатися на 110 відсотків.
Тим часом відомий у минулому український тренер В’ячеслав Грозний звернув увагу на італійський вектор словаків не лише через те, що біля їхнього керма Кальцона.
Хоча й про нього сказав: «Кальцона до роботи зі збірною Словаччини ніколи не працював головним тренером. І це не заважало йому бути одним із лідерів у тренерських штабах Мауріціо Саррі та Лучано Спаллетті. У „Наполі“ він відповідав за оборону, за організацію командної гри. А Гамшик там грав і бачив, як він працює. Тому й рекомендував словацькій федерації. Сьогодні Гамшик у Кальцоні помічник, а більшість футболістів розмовляє італійською„(Football24.ua, 21.06.24).
Як аргумент Грозний навів і той факт, що, крім шести заявлених гравців збірної Словаччини, які виступають в італійських клубах, безпосереднє відношення до кальчо мають також Шкріньяр, Ганцко, Вавро, Куцка і Гараслін, які представляють сьогодні клуби інших країн.
"Чому я про це розповідаю? — уточнює В’ячеслав Грозний. — Тому що більшість гравців суперника — з філософією італійського футболу. А в баченні Кальцони — це читання простору, а не схеми, які пішли в минуле. Кальцона навчив гравців збірної Словаччини читати простір. Тобто, розуміти гру під пресингом. Гравці не зациклені на контролі м’яча, а роблять акцент на його швидкому переміщенні у вільні зони“(Football24.ua, 21.06.24).
Перемога, що подарувала надію
У п’ятницю збірна України все-таки виграла у Словаччини (2:1), хоча ще до перерви знову першою пропустила.
„Після програного матчу Румунії збірна України повинна була викласти якісь нові аргументи у грі проти словаків, адже без них розраховувати на будь-який успіх на Євро було б неможливо. Проте, попри значні зміни у стартовому складі, чогось цікавішого за змістом наші футболісти спочатку не демонстрували, — зазначав у своєму звіті про матч сайт "Футбольный клуб“ (21.06.24).
Сергій Ребров справді зробив у стартовому складі одразу чотири перестановки, що красномовно говорило про тренерську оцінку якості гри його команди з Румунією.
Проти словаків замість Луніна у ворота став Трубін, Коноплю на правому фланзі оборони замінив Тимчик, Степаненка в опорній зоні — Бражко, а Циганкова праворуч в атаці — досвідчений Андрій Ярмоленко, для якого нинішній Євро вже четвертий у кар’єрі.
Проте вже з початку поєдинку другого туру ініціативою заволоділи гравці Кальцони. „Противник, на відміну від румунів, у перші хвилини відсиджуватися не став і одразу почав бомбардувати ворота Трубіна, — описував дебют поєдинку оглядач Terrikon.com Євгеній Ясєнєв (21.06.24). — Воротар зробив три сейви, два з них — видатні“.
Насамперед у Словаччини відмінно працювали обидва фланги, звідки і виходила головна загроза воротам Трубіна. Нелегко довелося як Тимчику з Ярмоленком, які діяли праворуч, так і нашим лівим крайнім — Зінченку та Мудрику.
„Наприклад, на 10-й хвилині Ярмоленко та Тимчик на час проведення атаки обмінялися завданнями, але, втративши м’яч попереду, потім не впоралися із завданням і позаду... — справедливо зауважував той самий "Футбольный клуб“. — Безлад, до речі, відбувався і на лівому фланзі нашої оборони, де Мудрик та Зінченко до перерви добряче імітували гру у відборі. І з цього краю Словаччина наближалася до нашого карного майданчика наче ніж крізь масло. Зрештою це все і завершилося голом на 17-й хвилині„(Footclub.com.ua, 21.06.24).
Гол у ворота нашої команди вийшов закономірним — Зінченко, чиї оборонні таланти добре відомі, попустив м’яч на високого Шранца, який спокійно вразив ціль.
Але потім, не одразу, поступово, настало пробудження, яке в другому таймі переросло в домінування синьо-жовтих. Психувати почали словаки, яких, на думку автора Terrikon.com Ясєнєва, розлютив той факт, що суперник не розвалився на молекули, а зібрався, у його діях з’явилася осмисленість.
“У другому таймі на поле вийшла зовсім інша збірна України — найголовніше, у неї прорізалася швидкість, — фіксував зміни на полі „Футбольний клуб“. − Значно додала вся команда, і у словаків не все вже виходило, як раніше. Хоча відібрати м’яч у Лоботки не вдавалося майже нікому. Але цей недолік майстерності вже можна було якось перетерпіти. Натомість у нас за рахунок руху — насамперед у розгоні наступу — стали з’являтися момент за моментом» (Footclub.com.ua, 21.06.24).
У підсумку збірна України повністю переграла опонента за кількістю відборів (19 − 9), перехоплень (9 − 5), виграних верхових дуелей (11 − 5). Але головне — за рахунком.
Автором першого гола у ворота словаків на 54-й хвилині став динамівець Шапаренко, який після пасу Зінченка, який поправився, з ходу розважливо пробив у протихід голкіперу суперника Дубравці. Другий в активі Яремчука, який вийшов на заміну, — тепер після тонкого закидання Шапаренка на хід форварду. Між обома точними ударами минуло майже півгодини.
«У цей відрізок матчу можна було побачити справжню Україну — мобільну, зухвалу, винахідливу. Наша команда залишалася впевненою в собі й майже не припускалася помилок, навіть коли словаки кинулися відіграватися. Тримала руку на пульсі, зберігала концентрацію і розуміння того, що потрібно робити на полі», — зробив висновок Євген Ясєнєв(Terrikon.com, 21.06.24).
Гол Романа Яремчука довго смакували транслятори поєдинку — те, як форвард у стрибку-польоті прийняв м’яч на щиколотку, а потім тонко котнув його повз ногу Дубравки, — і був номінований на звання найкращого в другому турі. А Микола Шапаренко був визнаний гравцем матчу Словаччина — Україна.
«Ребров у Шапаренка вірив, і той не підвів. Та ще й так, що перевершив усі свої попередні досягнення в матчах за біло-синіх і той шаленої краси гол у ворота Франції! А тепер і про середню ланку збірної України говоритимуть не в контексті розрекламованого Судакова, а як про команду, у складі якої є півзахисник, що вміє все», — захоплювався журналіст Максим Саливон(Champion.com.ua, 21.08.24).
А згадуваний вище Артем Жолковський був вражений грою Бражка: «Головна відмінність від матчу з Румунією в тому, що в нашої команди став швидше рухатися м’яч. І тут ключовою, мені здається, стала поява в середній лінії Володимира Бражка. Бражко грає в сучасному стилі, встигає скрізь — як ззаду, так і попереду. Вихід Бражка дав можливість проявити себе Колі Шапаренку, оскільки йому вже не треба було бігати допомагати Степаненку і дочищати за ним недочищене»(Dynamo.kiev.ua, 22.06.24).
«Такої гри від нашої збірної, як у другому таймі, ми чекали, мали право на неї сподіватися, адже бачили її на фініші відбору до Євро-2024 і особливо — у плей-оф, — резюмував Олександр Сопко(Footboom1.com, 21.06.24). — Корисним, безумовно, став вихід на поле Яремчука. Він додав активності та руху. Перший гол — це ідеальна атака в усіх її фазах. Другий — індивідуальна майстерність, передача Шапаренка і виконання Яремчука. Усе це чітко продемонструвало: ми можемо вести комбінаційну гру і бути успішними».
Нарешті, слово Сергію Реброву: «Дуже радий за гравців. Сьогодні ми показали інший дух і заслужили на перемогу. Ця перемога дуже важлива для нашої країни, для наших бійців, для вболівальників. Упевнений, у них є привід пишатися футболістами» (Uaf.ua, 21.06.24).
В іншому матчі другого туру групи Е збірна Бельгії здолала Румунію (2:0). Таким чином, перед третім ігровим днем у нашому квартеті склалася унікальна і багато в чому парадоксальна ситуація — усі його учасники набрали по три очки.
Що це означає? А те, що для гарантованого виходу в плей-оф збірній України 26 червня в Штутгарті необхідно обов’язково вигравати у бельгійців. Непогані шанси залишає і нічия — за умови, що Словаччина з Румунією не розпишуть мирову, яка влаштовує обох, і хтось із них все ж здобуде перемогу!..
А парадокс у тому, що навіть поразка від Бельгії може дозволити збірній України посісти третє місце. Але лише в тому випадку, якщо румуни обіграють словаків, над якими у команди Реброва перевага за рахунок перемоги в очній зустрічі.
Щоправда, тоді можуть виникнути нюанси з приводу її проходу до плей-оф під час визначення 4-х із 6-ти найкращих третіх команд. Чи вистачить для цього трьох набраних очок і підсумкової різниці забитих і пропущених м’ячів (через 0:3 з Румунією зараз у нас вона мінус 2)?
Ось це і є справжній момент істини!
Не за горами старт єврокубків
Поки найкращі 24 збірні Старого Світу з’ясовують стосунки на Євро-2024, клуби — учасники континентальних турнірів, що стартують у них на ранніх стадіях, дізнаються своїх суперників.
19 червня у штаб-квартирі УЄФА в Ньоні відбулося жеребкування для учасників 2-го кваліфікаційного раунду змагань. Суперником київського «Динамо» в Лізі чемпіонів на цьому етапі став белградський «Партизан» із Сербії. Перший матч динамівці проведуть 23/24 липня на умовно домашньому полі, матч-відповідь — 30/31 у гостях.
«Дніпро-1» у рамках Ліги конференцій на аналогічній стадії зіграє з угорським ФК «Академія Пушкаша», а дебютант турніру — житомирське «Полісся» — зі словенською «Олімпією» з Любляни. Тут матчі заплановані на 25 липня та 1 серпня. Дніпряни перший матч зіграють удома, а житомиряни — на виїзді. Матчі-відповіді відповідно — навпаки.
«Партизан» — один із двох (поряд із «Црвеною Звездою») найпопулярніших і найтитулованіших клубів своєї країни, 8-разовий чемпіон Сербії, а також 19-разовий чемпіон Югославії. І давній знайомий динамівців.
Двічі турнірні шляхи обох клубів перетиналися в єврокубках. У сезоні-1976/1977 у Кубку чемпіонів (обидві перемоги в активі біло-синіх — 3:0 і 2:0) і восени 2017-го в Лізі Європи (і знову перевага була на боці нашої команди — 3:2 і 4:1).
У минулому чемпіонаті Сербії «Партизан» посів друге місце, поступившись першим непримиренним суперникам із «Црвени Звезди». При цьому найкращим бомбардиром команди і першості загалом (17 м’ячів) поряд із Мілошем Луковичем із клубу «Топола» став бразильський форвард партизан Матеус Салданья.
Головним тренером упродовж майже всього сезону був добре знайомий нам за виступами в Україні Ігор Дуляй, який, утім, за п’ять турів до фінішу був відправлений у відставку. Тимчасово його підміняв колишній півзахисник клубу Альберт Надь, а з червня керманичем призначено 50-річного Олександра Станоєвича — уже втретє за свою кар’єру.
«Я очікував, що „Партизан“ отримає в суперники саме київське „Динамо“, а не турецький „Фенербахче“, — розповідає екс-наставник белградців Ігор Дуляй. — Адже з двох можливих опонентів кияни, за всієї поваги, більш прийнятні, ніж турки. Хоча б з огляду на те, хто там грає — приміром, Джеко, Фред, і тренує — сам Моуріньо„(Sport-express.ua, 21.06.24).
Водночас вибір жереба на користь "Динамо“, на думку Дуляя, створює для „Партизана“ додатковий тиск з боку вболівальників — мовляв, зобов’язані проходити. Плюсом же є те, що матч-відповідь серби проведуть у рідних стінах. Щоправда, без глядачів — клуб покараний за їхні колишні гріхи.
До всього динамівці, як зазначає колишній півзахисник донецького „Шахтаря“, навіть не встигнуть стартувати в національній першості (у Сербії вона почнеться 20 липня), а гравцям, які беруть участь у Євро-2024, знадобиться відпочинок, і вони пізніше за інших розпочнуть підготовку до нового сезону.
„У складі "Партизана“ чимало хороших футболістів, — продовжує знайомити зі своєю колишньою командою Дуляй(Sport-express.ua). — Бразилець Салданья — справжня зірка. Крім 17-ти голів у його активі за підсумками минулого сезону ще й п’ять асистів. Інший форвард — Ксандер Северина народився в Нідерландах, а зихащає кольори збірної Кюрасао.
Є кореєць Го Юн-Єн, досвідчений ізраїльтянин Бірбас Натхо, сербський голкіпер Александр Йованович, який у попередньому чемпіонаті країни тричі визначався найкращим гравцем місяця. А взагалі шість-сім виконавців грають разом щонайменше рік і добре притерлися один до одного„(Sport-express.ua, 21.06.24).
Водночас Дуляй не виключає, що в міжсезоння в команді можуть відбутися зміни. Когось продадуть, когось придбають. Принаймні, на 24-річного Салданью є серйозний попит. Однак є й домовленість між ним і керівництвом клубу, що спочатку Салданья допоможе "Партизану“ подолати кваліфікацію, а потім отримає право на трансфер.
А що стосується тренерського кредо Олександра Станоевича, то він прихильник жорсткої ігрової дисципліни, організованих дій в обороні.
Безумовно, його динамівський візаві Олександр Шовковський разом зі своїми помічниками уважно слідкуватимуть за ситуацією в „Партизані“ і добре вивчать суперника. А поки що динамівці тільки вийшли з відпустки і минулої неділі зібралися на своїй базі в Конча-Заспі. Природно, без тих шести футболістів, які зараз захищають честь країни на Євро-2024.
До 7 липня команда тренуватиметься вдома, а потім вирушить на підготовчий збір до Австрії. Там же проведе низку контрольних матчів. Із суперників поки що відомий один — данський „Брондбю“.
По закінченню збору динамівці одразу виїдуть до місця проведення першого, домашнього матчу з „Партизаном“. Він відбудеться в Любліні. Через тиждень після нього — матч-відповідь у Белграді.
„Щоб пробитися до основного раунду турніру, "Динамо“ треба подолати три раунди кваліфікації, — нагадує офіційний сайт клубу. — Потенційними суперниками „біло-синіх“ у 3-му раунді кваліфікації, де наш клуб уже не буде сіяним (жеребкування відбудеться 22 липня), є шотландський „Рейнджерс“, чеська „Славія“, австрійський „РБ Зальцбург“ і французький „Лілль“. Чотири переможці цього раунду утворять між собою дві пари в раунді плей-оф» (Fcdynamo.com, 19.06.24).
Щодо старту чемпіонату України-2024/25, то його заплановано на 3 серпня.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
