Український тренер Андрій Демченко, який останні чотири сезони працював з грузинськими клубами («Діла», «Динамо» Батумі) і відмінно знає тамтешню збірну, розповів, чого він очікує від сьогоднішнього матчу Ліги націй Україна — Грузія.
— Кому ви віддаєте перевагу у дуелі команд Реброва та Саньоля?
— Я українець, тому мені важко бути об’єктивним, відповідаючи на це питання, бо вболіватиму ж я за наших. Але… Я футбольна людина і не один рік працюю в Грузії, тому для мене команда Саньоля виглядає привабливішою. Все ж фаворити у цій грі саме грузини.
У них зараз підйом. Вони дуже якісно зіграли на Євро-2024, де пробились до 1/8 фінал, чого від них мало хто очікував, класно стартували у Лізі націй з двох перемог (1:0 перемогли Албанію та 4:1 розтрощили Чехію, — прим. ред.). Грузія зараз в накаті, скажімо так. Важко буде їх зупинити. Як на мене, то від гри до гри ця команда стає лише сильнішою, бо гравці зігруються та розігруються ще краще. У колективі хороший мікроклімат. Хлопці довіряють тренеру.
— Чи не нагадує вам збірна Грузії команду України зразка кінця 90-х років? У нас тоді був однозначний ватажок Андрій Шевченко, який тягнув за собою всю команду, і пару дуже якісних гравців калібру Реброва та Шовковського на останньому рубежі. У грузинів зараз теж є чітко виражений лідер — Хвіча Кварацхелія, а поруч — Мікаутадзе, Мамардашвілі та компанія.
— Так, Квара — це грузинський Шева. Він вже теж став легендою італійської Серії А. У Грузії збалансований склад. Такий собі сплав молодості й досвіду. Там персонально є кого виділяти. Мамардашвілі, наприклад, дуже класний воротар, а надійний голкіпер — половина команди, як відомо.
Проте інші гравці також досить добротні, та й тактична схема не дуже поширена. Як і манера гри.
— Деталізуйте їхні загрози.
— Я б розпочав ось із чого. Майже увесь час, який Віллі Саньйоль тренує Грузію, вони грають за схемою 5−3−2. Кварацхелія, який є номінальним вінгером, граючи в Наполі, у матчах за національну збірну виступає у ролі нападника на пару з Мікаутадзе. Грізний напад.
При цьому Грузія вилітає в нападі на контратаки максимум у чотири гравці. Вичікують — вичікують і потім вибухають. До контролю м’яча вони вдаються лише тоді, коли дозволяє суперник. Номінально команда Саньоля грає в п’ять захисників, але по факту в обороні відпрацьовують шість-сім, двоє опорників сідають низько, коли потрібно.
Також у грузинів дуже міцний півзахист, де зібрані представники європейських клубів. Без таких гучних прізвищ, як у Хвічі чи Жоржа, але в середній лінії теж є свій лідер — Гіоргі Чакветадзе з англійського Уотфорду. Класний атакувальний хав. Ось це тріо і робить погоду.
— І все ж. Хто головна зірка Грузії. Локомотив, який тягне Сакартвело до нових висот?
— У Грузії класний тренер. Віллі Саньоль з 2021 року незмінно тренує команду й от зараз, на третій рік роботи, в нього, здається і вийшло втілити всі свої напрацювання та задуми в життя. Починаючи з матчів відбірного циклу на Євро-2024, другої половини, грузини демонструють стабільність. Бувають і винятки, як 1:7 від Іспанії, але.
Саньоль не кидається зі сторони в сторону. Він обрав свою тактику і стратегію, визначився з гравцями, які є кістяком його команда та впевнено гне свою лінію. Віллі також прищепив цій збірній дисципліну. Він, хоч і не німець, а легенда збірної Франції на рівні з Зінедіном Зіданом, та майже всю професійну кар’єру провів у Німеччині, граючи за «Баварію», тому для нього дисципліна не порожнє слово.
— Чи стало для вас сенсацією потрапляння Грузії до 1/8 фіналу Євро-2024?
— Перед Євро-2024 я давав інтерв’ю грузинським ЗМІ. Мене питали про Україну та про місцеву національні збірні, просили оцінити шанси, дати прогнози. Так от, я був впевнений, що наша збірна вийде до 1/8 фіналу Євро-2024, а Грузія ні, але вийшло все навпаки. Тож, так, для мене вихід у плей-оф команди Саньоля став не те що несподіванкою, а суперсенсацією.
— У цієї збірної Грузії вперше за тривалий час є не одна зірка, як свого часу був Каладзе чи Кінкладзе, а декілька. Власне, як і у команди України. Хто, на вашу думку, сильніший нападник — Мікаутадзе чи Довбик?
— Вони ж різнопланові. Мікаутадзе — в’юнкий та швидкісний, а Довбик — силовий. Артем завжди націлений на гол, він самотужки може вирішити долю матчу. Жорж більш залежний від партнерів по команді. Також грузин чимало відпрацьовує у захисті, а наш нападник не завжди.
— Хто надійніший воротар — Мамардашвілі чи Трубін?
— Мамардашвілі дуже класно провів Євро-2024. Як на мене, він заслужив на звання номера один на Євро-2024. А Трубін і особливо Лунін не феєрили… На сьогодні Анатолій, як на мене, беззаперечно перший номер збірної України. Він прогресує, має постійне місце в основі «Бенфіки».
А хто кращий — Гео чи Анатолій, то великої різниці в класі між ними я не бачу. Обидва — топові стражі воріт.
— Номінально Кварацхелія лівий вінгер, як і наш Михайло Мудрик.
— Розумію до чого ви. На сьогодні Хвіча на пару голів сильніший від Михайла. Він вже сформований гравець, Кварацхелія — діамант, а Мудрик поки лише алмаз. Його ще треба облагородити, зробити огранку. Михайло себе все ще шукає, а Хвіча вже знайшов. Однак за рівнем таланту Мудрик не поступається Кварацхелії.
— Ви дали досить чітку характеристику Грузії та її наставнику. А як щодо України: чому «синьо-жовті» провалилися на Євро-2024 та чи справедливо деякі гарячі голови вимагають крові Реброва, тобто його звільнення?
— У цій збірній України на яку ланку не подивись — всюди є гравці з топових ліг Європи. Забарний, Миколенко, Зінченко, Мудрик, Циганков, Довбик. Всі грають у найкращих чемпіонатах Старого світу за пристойні клуби, але… Я думаю, що головна проблема провалу на Євро лежить у ментальній площині. Можливо, щось негаразд з мікрокліматом. І якщо це дійсно так, то треба працювати насамперед над цим.
Щодо Реброва, то він розумний і талановитий фахівець. Я зізнаюся, що чимало взяв від його тренерських методів для себе. Сергій чудово попрацював і з «Динамо», і з «Ференцварошем», і з «Аль-Айном». Зі збірною поки не виходить. Чому? Певно тому, що він ще так і не призвичаївся до специфіки роботи саме зі збірною. Всі тренери чудово знають: працювати у клубі щоденно і мати справу зі збірною, де максимум ти місяць перебуваєш у постійному контакті зі своїми гравцями — величезна різниця.
Не варто зараз кричати й вимагати відставки Реброва, дайте йому час.
— Прогноз від Андрія Демченка.
— Попри те, що фаворитами я вважаю грузинів, вболіватиму, звісно ж за Україну, і думаю, що гра завершиться результативною нічиєю 1:1 або 2:2.
Віктор Глухенький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (4)