Колишній нігерійський легіонер львівських «Карпат» Самсон Годвін, який зараз займається з молоддю клубу, розповів про свою кар’єру.

— Як ви почали займатися футболом? Чому обрали саме цей вид спорту?
— Я почав займатися футболом ще з маленького віку, у себе вдома в Нігерії, у академії «Ґаброс Інтернешнл». В мене не було іншого варіанту — футбол або нічого. Я виріс у кримінальному районі, тому футбол був єдиним способом, щоб вибитися в люди.
— За який клуб мріяли грати в дитинстві?
— «Манчестер Юнайтед». Я почав уболівати за «червоних дияволів» за часів Алекса Фергюсона, коли там запалювали Дуайт Йорк та Енді Коул.
— Важко було переїжджати в Європу в юному віці? З якими проблемами ви зіткнулися?
— Так, було важко переїжджати, але я швидко адаптувався. Основними проблемами були погода та мова. Моїми першими європейськими клубами були ББТС (Бельсько-Бяла) та ГКС. Саме у Польщі я вперше побачив сніг. Це було щось неймовірне!
— Після Польщі, в Україні було відчуття, що вже всіх знаєте?
— Я знав менталітет народу, він не сильно відрізняється. Тому жодних проблем в Україні не відчув.
— Як ви потрапили в «Карпати»? Були якісь інші варіанти?
— Були варіанти в Німеччині. Але з певних причин, мій агент порадив мені перейти в «Карпати», я до нього прислухався. Це рішення було правильним.
— Хто став вашим найкращим товаришем у команді?
— У мене були хороші стосунки із усіма партнерами, тому у мене було багато друзів. Коли я тільки приїхав, то велику допомогу мені надав мій співвітчизник Едвард Аньямке, який тоді грав у «Карпатах.»
У львівському клубі я пережив багато чудових моментів — це і вихід в УПЛ, і потрапляння у груповий етап Ліги Європи.
— В сезоні 2010/2011 «Карпати» в Лізі Європи грали проти «Боруссії» (Дортмунд), «Севільї» та ПСЖ. Що відчували, побачивши такий божевільний жереб?
— Та супер! Це був дійсно чудовий сезон для такої команди, як «Карпати», ми були в групі із дуже хорошими суперниками. «Карпатам» не вдалося вийти у плей-оф, але нам дуже сподобалося брати участь в таких поєдинках проти команд рівня Ліги чемпіонів. Більшість із нас досі згадують ті неймовірні моменти.
— Яка атмосфера була в роздягальні?
— Атмосфера була шаленою, ми чудово провели час. У нас була щаслива роздягальня.
— Назвіть найкрутішого одноклубника в «Карпатах.
— Всі дуже добре справлялися із своїми завданнями. Кожен з нас приносив щось унікальне для команди. Ми всі особливі по своєму. Саме тому та команда того періоду увійде як одна з найкращих в історії "Карпат».
Але якщо ви просите одного… Хай це буде бразильський форвард Вільям Батіста, тому що він був досконалим гравцем і справжнім бомбардиром.
— Які залишилися спогади про Кононова, котрий пізніше очолив «Краснодар», «Ахмат» і «Спартак»?
— На той момент він був дуже хорошим тренером, добре знав деталі гри. Пояснював все до дрібниць, щоб гравцям було легко обробляти всю інформацію.
— Які стосунки були у вас із власником «Карпат» Димінським?
— У нас були хороші стосунки. Він хороший президент. Димінський зробив із тієї команди щось особливе для міста Львів. Що казати, якщо «Карпати» у той час були одним із найстабільніших клубів, на рівні «Шахтаря» та «Динамо».
— Що скажете про Мирона Маркевича? Які у вас були стосунки?
— Містер — один із найкращих українських тренерів. Саме він запросив мене у «Карпати». Наші стосунки особливі, тому що він дав мені старт у «Карпатах» і зробив молодого гравця із Нігерії хорошим. Маркевич спокійний і добре знає гру, це його найкращі характеристики.
— Що думаєте про об’єднання «Карпат» та «Руху»?
— Я мало що знаю про це, але дуже сподіваюся, що це буде хорошим рішенням для львівського футболу.
— Як вам саме місто Львів, що найбільше подобається в цьому місті?
— Мені подобається все. Через це я і залишився тут. Тепер це мій дім. Україна стала для мене другою батьківщиною.
— Ви грали за «Шахтар» (Караганда). Опинилися в Казахстані вимушено чи саме так і розглядали пізній період кар’єри?
— Це був приємний досвід для мене. Традиції там хороші. У мене там залишилося багато хороших друзів. Приємно, що футбол в Казахстані виріс з того часу.
До речі, я мав спочатку переходити у «Маккабі» (Тель-Авів), але ізраїльський клуб не зміг домовитися з «Карпатами», тому мене продали у «Шахтар» (Караганда).
— У 2011 році ви грали за «Волинь». Як виник цей варіант?
— Я поїхав у оренду до «Волині». Був там не довго, не склалося, і моя команда («Карпати») викликала мене назад.
— Вдалося добре познайомитися із Кварцяним?
— Ні. Я працював із ним один тиждень. Можу сказати, що Кварцяний дуже емоційний тренер і за словом у кишеню не ліз.
— За збірну Нігерії ви зіграли лише один поєдинок — у 2003 році в Ямайці, коли місцева команда виграла товариський матч — 3:2. Чому не вдалося закріпитися в команді?
— Відповідь проста. Тому що я не був кращим за гравців, які грали на моїй позиції. Збірна Нігерії, «супер-орли», — це дуже сильна національна команда. В часи, коли я викликався, мені пощастило зіграти з Нванкво Кану, Гарбою Лавалем, Мобі Опараку.
Тренери в ті роки могли розраховувати на таких якісних центральних півзахисників, як Сандей Олісе («Аякс», «Ювентус», «Боруссія»), Крістіан Ободо («Фіорентина», «Торіно», «Удінезе»), а вже невдовзі заявив про себе Джон Обі Мікел — зірка «Челсі». Звісно, це важка та якісна конкуренція.
— Який матч для вас найпам’ятніший?
— Нігерія — Ямайка (той самий, де Самсон дебютував у національній збірній своєї країни — ред.).
— Найкращий тренер у вашій кар’єрі?
— Містер (Маркевич) та Кононов.
— Вся Україна бачила вашу запальну установку перед аматорською командою «Легінь» (Брюховичі). А чим зараз займаєтесь?
— Тепер я працюю з футбольною школою «Карпати». Це була моя ідея за підтримки директора колективу. Я розвиваю дітей і віддаю їх до академії для подальшого розвитку.
Діана Грицюк
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости