Колишній головний тренер ковалівського «Колоса» Ярослав Вишняк поділився своїми враженнями від матчів 26-го туру чемпіонату України, які відбулися минулого вікенду.

— Максимальна увага у звітному турі була прикута до центрального матчу — «Шахтар» — «Динамо». Згодні з думкою, що нічия 2:2 — цілком закономірний результат цього протистояння?
— Згоден. Початок гри був за «Шахтарем». Він повів у рахунку, досягнув комфортної переваги у два м’ячі та протягом першого тайму контролював хід гри. А в другій половині матчу хочеться відзначити характер «Динамо» та його бажання не поступитися супернику. Динамівці зуміли переломити хід зустрічі, забивши два м’ячі у відповідь. І могли ще забивати, однак у завершальній стадії не вистачало влучності.
Київська команда подарувала цікавий і яскравий поєдинок. Гра сподобалася, і якщо оцінювати загалом, то нічия — закономірний результат. Кожна з команд відіграла хороший відрізок часу.
— «Олександрія» продовжує приємно радувати своїх шанувальників стабільними результатами. Чергова перемога над «Інгульцем» була очікуваною?
— Звичайно. З огляду на результати та якість гри олександрійців, саме вони вважалися фаворитами в цьому матчі. Вони досягли максимального результату на класі. Але водночас можна сказати, що це типова, фірмова перемога «Олександрії». Загалом олександрійська команда досить надійно зіграла в захисті, знайшовши свій шанс в атаці. У гравців атакувальної ланки є майстерність, яка дозволила довести створений момент до голу. Як і довести сам матч до переможного кінця. Це і є той клас, збалансованість складу та тренерська робота. Усе це ми бачимо вже не перший тур. Заслужена перемога «Олександрії».
— Цікава дуель відбулася в Черкасах, де зійшлися команди двох колишніх одноклубників — ЛНЗ Романа Григорчука та «Кривбас» Юрія Вернидуба. Наскільки можна говорити про видовищну нічию 0:0?
— Було видно, що обидві команди хотіли перемогти і прагнули перемоги. Звісно, грали з оглядкою на свої тили та не розкриваючи гру. При цьому моментів суперники створили достатньо для того, щоб не було «сухої» нічиєї. Але матч завершився саме так. На мій погляд, нічия — закономірний результат. Однак на забиті м’ячі, на мою думку, команди все ж таки награли.
— Нічия була зафіксована й у зустрічі команд, кожній з яких очки потрібні для вирішення різних турнірних завдань: «Оболоні» — для уникнення потрапляння в зону перехідних ігор, а «Карпатам» — для здобуття права грати в Лізі конференцій. Хто в цій грі був ближчим до перемоги?
— Якщо відкинули емоції, то справедливим результатом, мабуть, була б нічия. Але попри те, що наприкінці зустрічі «Оболонь» забила другий м’яч і повела в рахунку 2:1, здавалося, що вона ближча до перемоги. Але слід віддати належне і «Карпатам». Вони боролися до кінця і зуміли зрівняти рахунок. Але повторюся: все ж таки вважаю, що київська команда була ближчою до перемоги, ніж гості зі Львова. Ось тільки трохи «пивовари» не дотерпіли.
— Нічия була і в поєдинку «Колос» — «Полісся». Результат за грою?
— Думаю, так. Можна відзначити, що «Полісся» від самого початку гри володіло ініціативою і створювало більше гостроти біля воріт «Колоса». Але ковалівці в другому таймі перевернули гру і вже саме вони контролювали перебіг подій на полі. «Колос» забив м’яч, затиснув суперника в кінцівці матчу і мав ще моменти для того, щоб відзначитися. Однак були вони й у житомирської команди. Тож якщо брати за сукупністю створених моментів, то це теж була нічийна гра.
— Дебютант еліти, «Лівий берег», не зміг встояти перед «Зорею», яка має один із найсильніших складів серед команд Прем’єр-ліги, і поступився з мінімальним рахунком. Чи могла команда Віталія Первака розраховувати хоча б на нічию в цьому матчі?
— Звичайно ж, могла. Однак, на мій погляд, «Лівому берегу» не вдалося проявити повною мірою все те, на що команда здатна і за рахунок чого вона раніше отримувала залікові бали в Прем’єр-лізі. Десь зіграли ненадійно в обороні, пропустили м’ячі, та й могли пропускати ще. Був момент у Сухоручка, але він не зумів його реалізувати. Ненадійно граючи в обороні, пропускаючи м’ячі і не використовуючи гольові можливості складно на щось претендувати. Тому, як на мене, перемога «Зорі», яка впродовж матчу мала кращий вигляд, ніж «Лівий берег», є цілком заслуженою.
— Після чотирьох поспіль поразок на своєму полі «Ворскла» нарешті схаменулася, здобувши в Полтаві велику перемогу над «Вересом» — 3:0. Яке пояснення знайшли б цьому перевтіленню полтавців?
— На мою особисту думку, у попередніх матчах «Ворскла» не завжди заслуговувала на поразку чи нічийний результат. Були ігри, в яких полтавці добре виглядали і створювали біля воріт суперника багато моментів, які не змогли реалізувати. У матчі ж із «Вересом» усе для господарів поля зійшлося так, як треба. Вони зіграли надійно в захисті плюс реалізували створені можливості. Можна відзначити, що «Полісся» з самого початку гри володіло ініціативою і створювало більше гостроти біля воріт «Колоса». Але ковалівці в другому таймі перевернули гру і вже саме вони контролювали перебіг подій на полі.
— Як думаєте, чому «Чорноморець» із великою кількістю кваліфікованих гравців ніяк не може вибратися з небезпечної зони, поступившись у черговій домашній грі «Руху»?
— Якщо брати цей матч, то впадали в очі «вертикальна» гра «Руху» і відкривання за спини львів’ян. Це ставило в безвихідь захисників «Чорноморця». Граючи настільки ненадійно в обороні і так легко пропускаючи м’ячі, «морякам» складно на щось розраховувати. «Руху» вдавалося краще створювати моменти та їх реалізовувати. Якщо ж оцінювати ситуацію з «Чорноморцем» загалом, то не перебуваючи всередині клубу, мені складно сказати, чому все так відбувається і чого саме одеситам не вистачає. Думаю, причиною падіння «Чорноморця» є не один, а кілька факторів. Але про це краще розкажуть тренери або керівники клубу.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Коментарів поки що немає. Станьте першим!