Після понеділкового матчу відбіркового циклу ЧС-2026, у якому збірна України взяла гору над Азербайджаном (2:1), футбольні фахівці характеризують шанси нашої команди в боротьбі за вихід до фінальної частини як обнадійливі. Так вважає екс-наставник «Закарпаття» («Говерли»), «Ужгорода» та «Миная» Михайло Іваниця.
Михайло Іваниця (фото: zaf.org.ua)— Слава Богу, що виграли. Але все ж у нашій збірній щось не «те» коїться. Не знаю, чому. А між тим ми всі в такий важкий час за неї вболіваємо, переживаємо. Щодо гри з Азербайджаном можу сказати: наші футболісти — молодці, зуміли взяти такі необхідні три очки. Значно підсилив команду Руслан Малиновський, та й інші хлопці старалися. Не скажеш, що в них не було впевненості. Було бажання, прагнення досягти позитивного результату. Порівняно з тим, що було в першій зустрічі в Баку, то другу зіграли краще.
— З азербайджанцями команді Сергія Реброва щоразу було грати непросто − як у Баку, так і в умовно домашньому матчі в Кракові.
— Хотів би зазначити, що збірна Азербайджану вже не така, якою була п’ять чи десять років тому. Зараз усі навчилися грати у футбол. Взяти б хоча б нашого суперника по групі — Ісландію. Напередодні збірна цієї країни зіграла з Францією 2:2, а в першому матчі з нею ж теж виглядала дуже гідно. Не така зараз уже й національна команда Сан-Марино, а збірна Фарерських островів узагалі творить дива, набравши дванадцять очок і ведучи боротьбу за друге місце в групі! Повторюся: зараз уже всі вміють грати у футбол, у клубах та їхніх академіях працюють кваліфіковані тренери — і футболісти вчаться. А от у нас наразі щось не так, як того хотілося б.
— Що саме маєте на увазі?
— Нещодавно я слухав інтерв’ю Олега Блохіна, який сказав, що нині немає в нашому футболі яскравих індивідуальностей, які могли б узяти гру на себе або ж вирішити підсумок поєдинку. До штрафного майданчика доходять, та замість того, щоб просуватися вглиб, обігрувати суперника чи завдавати удару, чомусь розвертаються назад. Ніхто не ризикує взяти на себе гру! Чи то бояться, чи ще щось. Важко сказати, в чому тут справа. Тож очевидно: немає в нас таких зірок, таких індивідуальностей, якими були той же Блохін, Олександр Заваров, Андрій Шевченко.
Я не хочу повертатися на сто років назад і перераховувати всіх легендарних особистостей, але такі були. І багато. Вони могли обіграти, накрутити суперників, створити перевагу для інших тощо. Або ж узяти тих, хто міг дати тонку, філігранну передачу — Леоніда Буряка, Павла Яковенка. Та й відмінних флангових гравців вистачало. І хоча багато наших футболістів грають нині в хороших зарубіжних клубах, але високого рівня і стабільності їм бракує. Повірте, я не критикую, а всього лише порівнюю, проводжу паралелі. Колись, перебуваючи у службовому відрядженні в Києві, я зустрів на стадіоні «Динамо» відомого тренера Івана Терлецького, який мені сказав мудрі слова: «Михайле, індивідуально навчити гравця обігрувати суперника важче, ніж навчити віддати пас». І я з ним у цьому повністю згоден.
— Як оцінюєте шанси збірної України в поточному відбірковому циклі світової першості?
— Хотілося б, щоб наші футболісти хоча б потрапили до плей-офф. Важко доведеться, звісно ж, адже наступна гра буде у Франції, а заключна на умовно домашньому стадіоні в Польщі — з Ісландією. Про силу такого суперника, як дворазові чемпіони світу та Європи французи, годі й говорити. Та й збірна Ісландії — потужна та організована команда. Під час матчу в Рейк’явіку, коли рахунок став 3:3, я подумав: ну все, наші хлопці можуть психологічно зламатися. Але вони молодці, не зламалися — забили четвертий, а потім і п’ятий м’ячі. Тож можу сказати: в обох іграх, що залишилися, збірній України буде непросто. Та все ж сподіваюся, що хлопці зараз набули більшої впевненості й тому мають пройти відбірковий етап.
— А чи не може так статися, що впевненість, здобута у двох попередніх переможних матчах, у разі втрати очок у Франції зменшиться або ж узагалі зійде нанівець перед вирішальною грою з Ісландією?
— Усе можливо. На адресу нашої збірної після невдалих ігор на старті відбіркового циклу було дуже багато критики. Та й у краківському матчі з Азербайджаном на останніх хвилинах довелося добряче похвилюватися. Особисто я дивився трансляцію і курив, дивився і курив (посміхається). Надто вже напруженою була кінцівка цього поєдинку. Та все ж гадаю, що в заключних іграх наші футболісти віддадуть усі сили для того, щоб досягти своєї мети. Тож будемо сподіватися на краще.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар