Вболівальник без особливого досвіду у цій галузі, але, незважаючи на це, маю свої враження.
Поляки. Поляками були, ними й залишилися, незважаючи на те, що в складі ведучий форвард чемпіона ведучої футбольної держави. Мабудь, ще не час для цієї збірної.
Греки. Якими були, такими й залишились. Можуть програти, але й виграти, якщо їм дозволить супротивник, теж можуть.
Росіяни. Проти слабких, зараз, чехів - герої. Група так собі, тому вихід у наступну стадію безпроблемний. Можливий, навіть, успіх чотирирічної давнини. На півфінал, одначе, є претенденти посильніше.
Чехи. Бліда тінь збірної часів Недведа. Хтось дограє, інші, мабудь, на рівень Павла і не вийдуть на нього. Вихід з групи проблематичний.
Німці. Для мене, поки що, загадка. Повинні грати в фіналі, але першу гру сильною не назвеш. Але такі реалії великих турнірів. Всі карти на стіл ніхто з великих не викладає.
Португальці. Той же рівень, що й завжди. Технічні, сильні, без претензій на золото.
Голандці. Той же склад, майже, що й на чемпіонаті світу два роки тому. Стандартна, без особливих загадок для супротивника, гра. Зайвий раз підкреслюють, що фінал два роки тому був випадковим. Але це футбол і, навіть, тут не все пропало для команди. Тим не менш, перший результат називати неочікуваним я б не став. Кидається у очі відсутність темношкірих гравців, котрі, раніше, завжди були.
Данці. Здивували, але не дуже. Команда з гравців такого класу так грати і повинна. Можуть завдати шкоди не тільки географічним сусідам. Колись змогли здивувати всіх, то чому б і не повторити успіх.
Іспанія та Італія. Навіть, не буду писати окремо. Результат очікуваний. Іспанці без Вільї (замінник Мессі на командному рівні) трохи не ті. Італійці ніколи не були слабкими, незалежно від стану чемпіонату і сили команд. Якщо добавити до цих двох ще й Німеччину, то це й є трійця претендентів на самі високі місця. Окремо підкреслив би вагу тренерів усіх трьох команд, вона велика.
Хорвати. Наш рівень, рівень тих, хто може посперечатися, але виграти суперечку не в змозі.
Ірландці. мабудь, сподіваюся, сама слабка команда на мундіалі.
Українці. Як написав один з авторів, команда-загадка. Навіть перша гра, яка з моєї точки зору, закінчиться унічию, навіть, не дай боже, поразка, розгадку цієї загадки не дадуть. Повинна, незважаючи на перший результат, бути в вісімці. Далі Іспанія або Італія. Заглядати так далеко не можу.
Шведи. Одна надія, що скандинави ніколи грати у футбол на високому рівні не могли. Північ не для цієї гри. Лижі, ковзани, хокей - інша справа. Футбол для більш південних Україна - більш.
Ностальгія. 1988 рік. У голандців самий кращий склад за всі роки. Вони й перемогли. Але ми (незважаючи на те, що то була збірна СРСР), складені в основі з гравців київського Динамо, змогли стати, причому не випадково, другими. Може, той принцип, коли збірна, в основі, була однією командою в чемпіонаті країни і складалася з кращих гравців ПІВДЕННОЇ республіки, тренер тренував цю збірну в складі однієї команди, взяти за основу і зараз? Скоріш усього, часи не ті. А, може, ті? Може, це наш шанс на майбутнє?
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
