Провідні українські футбольні клуби полюють на дітей

Жорсткий ліміт на легіонерів автоматично збільшив ціну на українських футболістів. Донецький «Шахтар» і київське «Динамо» вже давно масово скуповують українські таланти. Щойно в якомусь клубі спалахне зірочка — її відразу переманюють у Донецьк чи Київ. Аналогічні процеси відбуваються і в дитячому футболі.

http://galsports.com/Files/News/2013/1/9/81ad7ee5_4132_48c8_9b0e_6cf305480f46.jpg

Претензії «Карпат» до «Шахтаря»

Нещодавно на сполох забили вболівальники «Карпат» із громадської організації «Завжди вір­ні», що є керівним органом львівського клубу. Вони звернулися з відкритим листом до донецького «Шахтаря», в якому звинуватили «гірників» у систематичному порушенні правил «фейр-плей» у питаннях, пов’язаних із запрошенням юних футболістів інших українських клубів. «Жертвами такої так званої селекційної діяльності «Шахтаря» в різні час ставали Дмитро Чигринський, Тарас Качараба, Михайло Шишка, Михайло Писко. Ледь не приєднався до них й Андрій Савченко, нині гравець основного складу «Карпат», — ідеться в заяві. — Після певної паузи у своїй активності різноманітні скаути й селекціонери ФК «Шахтар», а насправді — футбольні ділки, далі взялися за своє. Під час міжнародного турніру в Білорусі за участю збірної України U-17 об’єктом полювання з боку «голови селекційного відділу «Шахтаря» Валентина Бобошка» (так представився цей суб’єкт) став юний гравець «Карпат» Василь Кравець. До честі футболіста, він категорично відмовився від будь-якого діалогу із селекціонером, порадивши тому звернутися до клубу, якому належить його контракт. Звісно жодних офіційних пропозицій щодо цього гравця з боку «Шахтаря» до «Карпат» не надходило. Не дивно, адже прийняті в цивілізованому світі правила гри, схоже, не діють на донецькому полі, функціонери якого звикли брати своє в найкращих традиціях рейдерських захоплень. Особливо наполегливі в цьому плані Василь Попов, Микола Бойчук і Михайло Лапідус, причому два останні «працюють» саме на території Західної України.

Нова тенденція

Кілька років тому в засобах масової інформації з’явився відкритий лист до президента київського «Динамо» Ігоря Суркіса. У ньому батько дитини скаржився керівникові клубу на тренерів «динамівської» школи, які просили гроші за те, щоб узяти його сина в команду. Якщо таке відбувалося у фінансово благополучному «Динамо», то що вже казати про клуби зі значно меншим бюджетом? Але нині ситуація кардинально змінилася. Талановитих дітей шукають у всій країні, при цьому не шкодують грошей на їхнє переманювання.

Особливо стараються в цьому плані «Динамо» та «Шахтар», кілька років тому чималу активність у цьому плані проявляв іще й столичний «Арсенал». Ці клуби в усій Україні мають своїх інформаторів — людей у середо­вищі дитячих шкіл, які завжди готові за відносно скромну винагороду просигналізувати про появу таланту. Решта — справа техніки. Представники клубу зустрічаються з батьками, описують райдужне майбутнє їхнього чада. Мовляв, умови — на найвищому рівні, дитина не бідуватиме, отримуватиме стипендію, яка становить в середньому від 300 до 700 доларів, а через кілька років стане зіркою українського футболу. Крім обіцянок, батькам видають одноразову винагороду — в середньому 1000 доларів — за згоду відпустити юного футболіста.

«Якщо дитина дуже талановита, селекціонери можуть запропонувати батькам самим переїхати в інше місто, при цьому клуб знаходить їм роботу й житло, — на умовах анонімності розповів «Газеті» дитячий тренер зі Львова. — Якщо юний гравець виправдає надії, то в майбутньому компенсує всі витрати. Нехай на утримання його й батьків упродовж трьох років клуб витратить півмільйона гривень, але в перспективі талановитого футболіста можна продати за 5 млн. доларів».

Кваліфіковані тренери протягом одного-двох років шліфують майстерність юнаків, школа бере на себе вит­рати на харчування, проживання та екіпірування. А через кілька років, навіть якщо юний талант і не стане зіркою, його завжди можна вигідно здати в оренду або навіть продати в якийсь інший клуб.

600 доларів замість 150 гривень

Захисник донецького «Шахтаря» та збірної України Дмитро Чигринський іще дитиною вирішив перебратися зі Львова, де навчався в училищі фізичної культури, до Донецька. Йому одному з небагатьох удалося здійснити дитячу мрію — стати футбольною зіркою. «У «Карпатах» були символічні стипендії. Комусь платили 150 грн., а ті, ким дорожили й кого хотіли втримати, отримували на 50 грн. більше, — розповідав Д. Чигринський про свій переїзд у Донецьк. — Натомість у «Шахтарі» я за місяць отримував 600 доларів. Але в Донецьк їхав не по гроші — там були умови для прогресу». Дитячі селекціонери клубів починають стежити за юними футболістами, коли тим виповнюється щонайменше 12 років. З інших міст у такому віці рідко хто отримує запрошення. Простіше переманити 15 або 16-річного юнака. По-перше, менше часу й, відповідно, коштів доведеться витратити на його підготовку до виступів у дорослій команді, по-друге, більше шансів на те, що він не перестане прогресувати.

Київський полігон

Іще з часів Радянського Союзу талановитих дітей з усієї України відправляли в Київ, а особливо обдарованих — у Москву. Після розпаду СРСР у Росію їдуть одиниці, натомість до столиці нашої країни й далі з’їжджаються таланти з усіх регіонів. Ідеться не тільки про школу київського «Динамо». Прикладом успішного функціонування створеної ще в радянський час організації в сучасних умовах є київська ДЮСШ-15. Цією школою керує Леонід Гусин — батько відомого футболіста Андрія Гусина, до речі, колишнього львів’янина. ДЮСШ-15 має у своєму розпорядженні мережу інформаторів із середовища дитячих тренерів і змогу організувати перегляд учнів у клубі вищої ліги. Перша зарплата 17-річного юнака в команді вищої ліги становить близько 1000 доларів, тоді як тренер за його підготовку отримує 3000 доларів.

Виняткові випадки...

В Європі талановитий юнак неодмінно повинен мати контракт з агентом. Той же Андрій Воронін, якого виховували в Німеччині, розпочав співпрацю зі своїм агентом у 15 років. В Україні ж такі випадки поодинокі.

«Дуже рідко погоджуюся на співпрацю з неповнолітніми, маю лише двох таких підопічних, — розповідає відомий в Україні футбольний агент Олександр Кулішевич. — Вгадати, як вони гратимуть років через п’ять, майже неможливо. Розумієте, таланту все легко дається, тому талановиті футболісти часто занадто рано розслабляються, з ними потрібно постійно спілкуватися, відчувати їхній настрій».

Отож футбольний кіднепінг в Україні, судячи з усього, триватиме. До цивілізованої Європи нам у цьому плані, на жаль, ще далеко.

За матеріалами: gazeta.lviv.ua

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости