Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
У столиці Каталонії динамівцям вдалося перевершити очікування фахівців і вболівальників – замість погрому весела гра із шансами на перемогу. Вашій увазі кілька думок про цей матч.
«Барса», що дарує впевненість. Такі матчі Ліги чемпіонів ідеальний варіант для випробування здібностей юних футболістів. Кияни скористалися цією можливістю в повній мірі.
Ковід, УЄФА з Лігою націй змушують футболістів грати в надщільному графіку. Складно всім, особливо для команд, що грають у Лізі чемпіонів та делегують до збірних десятки гравців. «Динамо» одна з цих команд. У суперників по чемпіонату України з’являються додаткові шанси здобути очки з матчах з «Динамо», особливо після матчів Ліги чемпіонів.
П’ять думок після другого матчу киян в Лізі чемпіонів.
«Ференцварош» - «Динамо» 2:2, Ребров – Луческу 1:0
Динамівці в своєму вже фірмовому стилі при Луческу переграли угорців у першому таймі. Дисципліна, мінімум ризику, очікування помилок суперника.
Ці чесноти та різниця в класі футболістів дозволила киянам забезпечити комфортну перевагу після першого тайму.
Мірча Луческу за два місяці роботи в «Динамо» зумів кардинально змінити настрої футбольної спільноти, щодо майбутнього славетного клубу. Ще в липні мало хто з прихильників киян вірив у те, що їх улюбленці здатні конкурувати з «Шахтарем» у внутрішніх змаганнях та вийти в груповий етап Ліги чемпіонів.
Ответ Александру Фо на его эпичное произведение «И пришел паук…»
1) Тренеров в "Динамо" назначает и снимает "человек вх....ший в него 1,5 млрд.". И это правильно. Болельщики имеют право травить, поддерживать, высказывать свое видение, мечтать об Алене Делоне, но выбор должен делать человек, который содержит клуб.
Ми, як уболівальники «Динамо» звикли до невдач колись легендарного клубу, до неефективного менеджменту клубу. Надія на зміни вже давно померла. Клуб величного Лобановського, що випереджав свій час, під чуйним керівництвом Суркісів перетворився на болото, де трофеї минулих часів вже не видно за шаром пилу.
«Динамо» зазнало чергової поразки від «Шахтаря». Ця подія для вболівальників киян стала вже настільки «черговою», що не викликала особливих емоцій. Байдужість вірних прихильників – це головний гріх Ігоря Суркіса перед легендарним клубом. Справа не в самій поразці, справа в тому стані безнадійності до якого доведено славетний клуб.
Казка «Аякса» продовжується. Середньобюджетний за мірками Ліги чемпіонів клуб продовжує перемагати монстрів, вартість складу яких в рази більші за «аяксидівський».
У вчорашньому матчі з «Тотенхемом» амстердамці не були такими яскравими, як в попередніх матчах з «Реалом» та «Ювентусом». Лише хвилин п’ятнадцять в першому таймі ми мали змогу насолоджуватися фірмовим футболом від «Аякса».
Кияни нарешті перервали шестиматчеву серію без перемог. Олександр Хацкевич може трохи перевести подих, але чи надовго. Але в цьому пості мова піде не про тренерську долю білоруського фахівця. Взагалі Олександр Миколайович робить свою справу чесно, його тренерський стиль є продовженням ігрового стилю Хацкевича-футболіста – бойовитість та настирність без особливої вишуканості.
Ліга чемпіонів для «Динамо» завершилася не встигнув розпочатися. Після поразки посередній швейцарській команді можна перейти на лайку, змішати з брудом Олександра Хацкевича, Ігоря Суркіса, всіх гравців «Динамо». Але давайте все-таки стримаємо емоції та розберемо причини поразки.
Коли ми почнемо грати в футбол?
