Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Вчора підряд грались дві гри, які хотілось би дивитись, порівнювати і аналізувати. Та виявилось, що обидва матчі назвати грою можливо лише з великим толеруванням.
Шовковський, розуміючи, що Ворскла яка мала відпочинок на день менше, до того ж тайм грала в меншості, буде більш втомлена і маючи попереду дуже тяжкий графік ігор, ризикнув замінити сімох гравців стартового основного складу, що грав з Зорею.
Ніколи не претендував на істину, тому ці нотатки - це лише мої думки і нічого більшого.
Декілька слів про минулий тур.
Сподобались дві гри: Динамо з Зорею і Карпати з Шахтарем. А все інше: туги, туги і розпач від побаченого.
Чесне слово чекав, що Рух буде грати в футбол, а він грав за очко. Винникянам (здається так), що вийшли на поле, в середньому й 22 років ще немає, а ми побачили втомлених життям старуганів, яким вже нічого не потрібно.
Ніколи не був прти ВАРу. За нього кількість помилок арбітрів значно зменшилась. Але якщо ми ним використовуємось, то необхідно щоб нагора арбітри ВАР видавали щось якісніше. Щось розумніше і щось менш сумнівніше.
Памятаєте гол Сікана Лівому Берегу. До сих пір ми не маємо точної уяви, що Сікана був забитий не з офсайду.
До мене звернувся пан Зеленка в одному зі своїх коментарів до мого посту.
«Вашу постоянную позицию понять не могу: все время описываете невысокие качества игроков, но вину за это низкое качество предъявляете очередному тренеру сборной. И после Реброва они останутся с тем же самым качеством. Вряд ли вы этого не осознаете».
Я не дуже добре знаю чеську команду. Памятаю її в кінці 90-х, коли вони на жаль в фіналі Євро програли англійцям, пригадую Недведа, Поборського, Колера, Шмітцера і, звичайно, кіпера Чеха в незмінного шльомі.
Нинішню чеську команду не знаю від слова «зовсім», тим більше, що вона хоч і виходить стабільно на Євро, але там майже нічим не запамятовується.
Відчуття того, що щось трапиться у мене виникли відразу, коли подивився пресконференцію Реброва за день до гри. Невпевнено агресивний вигляд обличчя, такі ж майже войовничі відповіді на питання (типу «ну чого ви придупились») у мене визвали не лише тривогу, а впевнене відчуття катастрофи. І гадаю не лише в мене.
Можу помилятись, але Герреро, на мою думку, мало підходить для гри Динамо саме в УПЛ. Так, Герерро швидкий і вправний технічний гравець, але він гравець довгих передач, гравець відриву. Тобто найкраще його якості проявляються, коли команда контратакує.
Згадайте Зорю. При Ван Левені Зоря грала в контратакуючий, лонгбольний футбол.
Друзі, колеги, що це було в неділю, в 15:30? Якщо це хтось наважиться назвати футболом, то моє йому співчуття. Бо це не футбол. Це одна більш – менш маловміла команда з Києва намагалась зі всіх сил переграти зовсім невмілу команду з Черкас.
18 ударів по воротам і абсолютно ніякий малопродуктивний Рубчинський.
Мене, скажу чесно, дістали ці розмови, що за програш Зальцбургу не соромно, що поразка і нічия з ним «не огорчают», що ще трохи – трохи аби була третя гра, то ми б цих австрійців винесли вперед ногами.
Ні, колеги, соромно, «огрочает» і нікого ми не винесемо.
Суть не в тому, що Динамо програло, суть в тому, як програло.
Не хочеться сперечатись і розливатись дешевою горілкою по спустошеним душам вболівальників Динамо. Просто немає сил.
Так, Динамо старалось, дуже старалось, билось до останнього патрону, точніше - секунди, але коли сил є повний жбан, а думок дай бог на чекушку, то результату не бачити як своїх вух без дзеркала.
