Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Мене завжди дивувало залихватське бездумне захоплення грою Динамо одних фанатів і нищівна критика цієї ж гри іншою частиною фанатів. Так було завжди. Цікавило ж інше: чому Динамо грає саме так: чи блискуче, чи блідо, чи просто…
А нині взагалі ніяк не можу зрозуміти і врозуміти як грає Динамо: блискуче, блідо чи просто.
Ще за часів Маслова я, пацан 13...14 років, вважав динамівців такими собі гвардійцями, які можуть програти, але ніколи не складати рук. Сабо, Сосніхін, Турянчик, Щегольков, Серебряников - були для мене бійці з бійців і я завжди був впевнений, що доки є хоч десята доля секунди, то для Динамо ще не все втрачено.
Про вчорашню гру не читав жодного коментаря, не хотілось. Хотілось забути її, як забувають тяжкий сон чи як гроші в драній кишені. Але ж і сон буває не забудеш, і, тим більше, зниклих тугриків.
Початок гри: натиск, шторм, сила, енергія - краса. Гол... Навіть Біловар видається Каннаваро з Нестою в одному флаконі, а А Тіаре на фоні Біловара грає Рюдігера в квадраті.
Бенфіка через декілька годин після програшу під фанфари вдома в Лізі Чемпіонів азербайджанському Карабаху (2:3) відправила в відставку свого тренера Бруну Лаже, який пропрацював в клубі всього рік.
Руй Кошта, президент Бенфіки, не хотів гадати як воно буде далі, не думав, що не все ще втрачено, не чекав виправлення помилок. Він стійко витерпів друге місце в Примейрі, поразку в фіналі Кубка Португалії від "заклятого" суперника Спортінга, але програш європейському ноу-нейму вдома - це ганьба для гордих лузітанів, нащадків легендарного Луза.
Ганьба ж змивається відставкою тренера. Це для португальців - аксіома.
А для нашого керівництва збірною ганьба не стала навіть настановою до дії.
З повагою,
Скіф.
Прочитав сьогодні, що Федецький без сумнівів вважає, що тренером збірної повинен бути Маркевич.
Ні, ні і ще раз ні... Ніхто не сперечається про заслуги Маркевича, але шановному Мирону Богдановичу 74 роки... І цим сказано все... Він був КОЛИСЬ... Але і колись нічого не досяг. Жодного разу не вигравав приз: фіналіст, півфіналіст Кубків, вік бронзи і лише раз срібло.
Не вважав доцільним писати щось про попередню гру наших козаків з галами, чекаючи гри з Азербайджаном.
Гра з Францією була програна ще під час жеребкування, а може і до нього, бо в голові як у коуча збірної, так і в гравців команди сидить проклята думка – це ж французи, це сам Мбаппе, це ого-го який Дембеле і так далі до 12 складів збірних Франції, що нарахувала Трибуна.
Я вважаю, що офіційна заява ФК "Динамо" про Бленуце це лише кострубате оправдання провалу скаутингового відділу клубу. І швидше за все ініціатором запрошення, застрільником цього трансферу, цієї дупи був Запорожан, який невідому чим нині займається.
Нормальні клуби ніколи не запросять до до своїх лав гравця не вивчивши його не тільки від п'ятки до макушки, але й дослідять і простежуть все, що діється в його мізках.
Вибачте, ніколи не репостив чужі матеріали, але цей пост в "Трибуні", пост про представника відразу двох найдревніших професій - проституції і журналістики - під назвою "Чому Бурбас – ганьба футбольної журналістики" потрібно прочитати всім. Він ТУТ
Все втрачено крім честі? Можливо. Але швидше за все і честь згаяна.
Багато вболівальників, як і власник (господар, володар, хазяїн, тощо ) Динамо пан Суркіс, вважають, що краще грати в ЛК і вигравати, чим програвати в ЛЄ, а тим більше в Лізі Чемпіонів (щоправда пан Суркіс-джуніор афоризмував це лише про ЛЄ і ЛЧ, зато тепер Динамо буде громити "зачуханих" європейців в хуторській ЛК).
Вчора, коли писав свій пост про необхідність перемоги, то повірте, в першу чергу писав його для себе. Це була така собі внутрішня письмова медитація, тому що особисто у мене надій на перемогу було обмаль. Так, були, але мізерні.
Тепер від тих надій не залишилось і сліду. Як писав поет «все до далеких зірок понеслось».
