Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Вчора я написав компліментарний пост щодо гри збірної України в першій грі під орудою Мальдери. Та, чесно кажучи, ця гра, незважаючи на позитивний результат, дала дуже багато питань.
Хочу торкнутись деяких з них.
Перше. Про проблему правого захисника писали всі кому не лінь. І це факт, бо Романчук, як і Бондар, ніякий не правий захисник.
Перша гра як перший клас. Коли вона вдається, то команду може чекати щасливе плавання, якщо, як це в нас часто буває, не заклинить штурвал, а вітер не в наші буде дути паруса.
Перша гра – це візитівка, це представлення тренером публіці свого творчого задуму. Оцінюючи вчорашню гру, мені чомусь здається що вона стане початком відлиги від хаосу, що створив, на жаль, зі збірною Ребров, який сприймав її як свою приватну власність, в той час як вона для нас була частиною живої і славної України, що вже багато століть вперто бореться за життя.
Давно не писав про Динамо. Та й власне писати було ні про що.
Можливо лише про те, що з Полтавою одночасово в одній команді грали племінник і зять президента клубу. Цікаво звичайно, але дивлячись на них, розумієш одне: у Костюка ніс завжди направлений по вітру.
А наше майбутнє все - Лобко - в тій грі успішно провалив дебют, запам’ятавшись лише заробленим пенальті, а також стовідсотковою відсутністю ударів по воротам та втратами м’яча.
Не приховаю, чомусь аж ніяк не хотілось дивитись гру Динамо в Черкасах.
Бо...
Прекрасно розумів, що Пономарьов і Костюк грають в той «щирий» футбол, від якого скули верне як від оскоми, коли з дуру наїдаєшся кислих яблук.
Прекрасно розумів, що для того, щоб зламати фізично мійний захист ЛНЗ потрібні Караваєв, Буяльський і Ярмоленко, але також тямив, що в старті вони не не вийдуть: бо проти робокопів Пономарьова по задумці Костюка необхідно виставляти таких же робокопів, а не пенсіонерів, які б футбольними інтелектуалами вони не були б.
Шановний Фанера "М`Gladbach 0-10"під MUN 0:7, МAN 0:6 і ROT 1:7, той що zloe_bobro, в коментару до мого минулого посту написав:
«та годі вже казати про другий склад шахтьора. З тих, хто дуже мало грає, там були лише Азаров та Грем. Інші - стабільний склад ротації. З таким же успіхом можна сказати і про другий склад Динамо, бо Караваєв і Ярмоленко мало грали, а Буяльский в основному виходив на заміну».
Всі ми з нетерпінням чекали на Класичне.
Очікували хто що: одні битву титанів, інші – простого реваншу, а найбільш продинамлені - змішування гірників з антрацитом, що добувають шахтарі.
В четвер гірники повністю виклались в Кракові, думаю, що тільки в п’ятницю ввечері прибули до Києва, в суботу була розминка затеклих ніг, а в неділю в бій.
Сьогодні вранці прочитав коментар до свого останнього посту блогера Аs : «Молодим гравцям властива нестабільність, їм потрібен час. Одне те що вони вже нав'язують конкуренцію старожилам великий позитив» і задумався.
То, що автор коментаря написав вірно, ніхто про це не сперечається, це істина, як і двічі по два чотири.
На цьому сайті є кропивничани, колишні кіровоградці, які добре знають, що Кривбас це «чудище обло, озорно, огромно, стозевно і лаяй». Червоні картки в матчах Кривбаса та Зірки були найменшим «облом». Пляшки, як гранати, летіли на поле, майже в кожному поєдинку текла кров і, як апофеоз, ватага вболівальників посеред гри ганялась за арбітром, щоб здати його на мило.
Пам’ятаєте, коли звільнили Шовковського скільки було захоплюючого лементу у багатьох з нас щодо того, що нарешті Динамо буде очищено від старих «пер..нів», які лише заважали розвитку талановитої молоді, а Костюк, як месія, поверне оглоблі клубу від катання м’яча до швидкокрилих гольових атак. Та й сам Костюк щиро говорив про щирий футбол від динамівських канонів: про швидкі атаки флангами, про передачі в карний майданчик, де молоді та талановиті динамівські форварди будуть вантажити голи бочками.
Дивлюсь я на поле (футбольне) та й думку гадаю. Друзі, в що ми граємо? В так званий істинно динамівський футбол по – костюковськи. Тобто в лонгболи на швидкі фланги і в передачу під удар в карний майданчик.
Красиво, як морські бої давно зданих в брухт елегантних парусних бригантин. Та на жаль скінчились ті часи, як би ми цього не бажали.
