Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Напишу дещо непопулярне, але те, що в останні місяці крутиться не тільки в моїй вже майже зношенній голові, але у багатьох вболівальників.
Ми як мани небесної, як месію, чекаємо у керма збірної Реброва. Так, Ребров нині один з кращих, а може й найкращий український тренер, та чи досить буде його скілів для успіху в збірній.
Не писав давно, та й не особо хотів писати, але Динамо здивувало так, що не написати пару речень було б злочином проти Динамо. Не того Динамо, що ми бачили в суботу, а того Динамо яке ми любили, та й любимо ще. А воно різне: Динамо від Луческу з Суркісами та наше з Вами, колеги, Динамо.
Я майже фізично відчував, як ворочались в гробах легендарні динамівці, дивлячись звідти, з Висоти, на потуги нинішнього Динамо, потуги які тяжко назвати футболом.
Зі смертю Пеле для мене закінчилась та епоха величного чарівництва бразильского футболу, яке зародилось на початку 60-их років минулого століття.
Ми, пацани, всі тоді наряду були або Пеле, або Гаррінчами, як і рідними Каневськими, Лобановськими, Войновими і Базилевичами. Хоч, до речі, на той час ми ні разу не бачили жодного з цих кумирів.
Помер Пеле...
Епоха легендарних тепер змістилась в небеса!
Пеле - Марадоні: "Не сумніваюсь, що зіграємо на небесах!"
З протокольного запису засідання Секретаріату ЦК КПРС (мова оригіналу).
"11 января 1977 г. "Сов секретно
Пункт 15. Обсуждают записку т. Гришина В.В. [1]«О выполнении постановления ЦК КПСС от 29 августа 1975 года «О некоторых мерах по дальнейшему развитию футбола, хоккея и других игровых видов спорта».
Друзі, колеги мої рідненькі, виявляється вже йде 10-ий день чемпіонату світу по футболу. Хто небуть це помітив?
Я не про 10-ий день, я про чемпіонат світу. Бо, коли весь світ шукає яскраві моменти гри і насолоджується голами і проривами того ж Мбаппе, ми з Вами кайфуємо від світла, який нам нарешті дали на 2…4 години.
В суботу почав нарешті читати посметрно видану книгу К. Симонова з його мемуарними спогадами – «Истории тяжелая вода».
Читав з цікавістю Але в цей час Сетанта транслювала гру МанСіті з Фулхемом. Спочатку дивився одним оком, а після того, як манчестерці отримали одинадцятиметровий в свої ворота й вилучення, відклав книгу і насолоджувався лише грою.
За останні два дні три наші команди зіграли в різних змаганнях з клубами з Німеччини, Нідерландів і Туреччини. І під фанфари щасливо залетіли не то стратосферу, не то в космос з загальним рахунком 1:9.
Глумитись і зубоскалити, а тим більше розбирати гру чи то гірників, чи киян з дніпрянами, не хочеться.
Нарешті дочекались: після двох програшів (Ренну і Шахтарю) та двох нічиїх ( зі страшними кіпріотами та полтавськими спудеями Скрипника) Динамо перемогло. І не кого - не буть , а сам Кривбас, тренер якого носить казкове козацьке прізвище –Вернидуб. От Динамо вчора і вивернуло це дерево, хоч то був не дуб, а тоненька верба.
Щоб тут не казали, щоб ми тут не писали, але наше Динамо нині це не що інше, а «двічі по два дорівнює червоному», як писав колись один гуморист. Добре щоб ж це було абракадаброю, як лист Карла Маркса Йосипу Велдемейєру, то можна було й посміятись. Але ж чомусь не смішно, бо нині це суть нинішнього нашого Динамо.
