Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Останній раз я шкрябав по аркуші, точніше товк клавіши компа щодо Динамо, більше двох неділь назад.
Навіть гра збірної з її славетними 5:3 та 2:0 не зумовила сісти і накалякати що – небуть про ці матчі. До того ж я перебуваючи в відряджені дивився гру нашої збірної з командою з Каспію в готелі «Хутір» біля Рівного (міста Рівного, а не мого рідного села Рівного).
Хто заперечував мені, що Кристал Пелес – це наш сяючий ЛНЗ? Гадаю, що після вчорашнього вечора скептиків поменшало. Кристал Пелес, ведучи в рахунку зливає воду середняку АПЛ - Евертону, а наш славетний ЛНЗ, граючи в тому ж стилі, що і КП (фізика плюс контратаки), спокійно, гідно, впевнено і дошкульно переграє донецького гранда і тим самим рятуючи, ймовірно пана Шовковського від відставки.
Хай мене вибачить Олександр Володимирович (може й не вибачати), але вчорашню поразку назвати по іншому як поразкою імені Шовковського я не можу. Саме так, бо кияни вийшли відвоювати нічию, а не перемагати. А грати на нічию з англійським клубом, хто б то не був – МанЮнайтед, МанСіті чи припортовий Брайтон, це абсолютне самогубство.
Вчора ми всі побачили справжній футбол. Саме ФУТБОЛ. На жаль не в виконанні Динамо.
Гра в Барселоні – це Пісня пісень футболу, точніше Гра ігор футбольних. Концерт, який видали Барса з ПСЖ – нагадує мені концерти Бітлз з Пінк Флойдом в одному флаконі, Жовту субмарину зі Стіною на одному пласті.
ШО ми бачили в суботу? Карамбу, кориду, чорт забирай чи футбол. Хто скаже?
На мій погляд і карамбу, і кориду, і чорт забирай, і футбол. Такий нині у нас футбол. Такий, коли ті, хто грав найслабіше, стають героями гри.
Бо хто скаже, що Караваєв зіграв добре? За що його хвалити, якщо він як захисник програв всі свої дуелі, постійно втрачав позицію і з його краю прийшли перші два голи.
Нічого від себе.
Сайт "Чемпіон" сьогодні опублікував допис "Динамо вирішило позбутися скандального форварда Бленуце", який можна прочитати тут.
Якщо це правда, то що б це означало?
Мене завжди дивувало залихватське бездумне захоплення грою Динамо одних фанатів і нищівна критика цієї ж гри іншою частиною фанатів. Так було завжди. Цікавило ж інше: чому Динамо грає саме так: чи блискуче, чи блідо, чи просто…
А нині взагалі ніяк не можу зрозуміти і врозуміти як грає Динамо: блискуче, блідо чи просто.
Ще за часів Маслова я, пацан 13...14 років, вважав динамівців такими собі гвардійцями, які можуть програти, але ніколи не складати рук. Сабо, Сосніхін, Турянчик, Щегольков, Серебряников - були для мене бійці з бійців і я завжди був впевнений, що доки є хоч десята доля секунди, то для Динамо ще не все втрачено.
Про вчорашню гру не читав жодного коментаря, не хотілось. Хотілось забути її, як забувають тяжкий сон чи як гроші в драній кишені. Але ж і сон буває не забудеш, і, тим більше, зниклих тугриків.
Початок гри: натиск, шторм, сила, енергія - краса. Гол... Навіть Біловар видається Каннаваро з Нестою в одному флаконі, а А Тіаре на фоні Біловара грає Рюдігера в квадраті.
Бенфіка через декілька годин після програшу під фанфари вдома в Лізі Чемпіонів азербайджанському Карабаху (2:3) відправила в відставку свого тренера Бруну Лаже, який пропрацював в клубі всього рік.
Руй Кошта, президент Бенфіки, не хотів гадати як воно буде далі, не думав, що не все ще втрачено, не чекав виправлення помилок. Він стійко витерпів друге місце в Примейрі, поразку в фіналі Кубка Португалії від "заклятого" суперника Спортінга, але програш європейському ноу-нейму вдома - це ганьба для гордих лузітанів, нащадків легендарного Луза.
Ганьба ж змивається відставкою тренера. Це для португальців - аксіома.
А для нашого керівництва збірною ганьба не стала навіть настановою до дії.
З повагою,
Скіф.
