Результат

Результат на футбольному полі - ось де він і ніде інше. Всі причастні до того результату від тренера до гравця і мають той рівень того результату - тому всі ці розмови про "рівень" Динамо виглядають гидко і жалюгідно. Цей рівень 3:3 з Макабі в Київі - все.....

А всі ці розмови "а от в мій час", а "при Лобановському" - бридко. Я що не пам"ятаю - був 98/99 а потім довго і нудно ми товклися на одному місці. Що головне, що після 2002 -го року теж програвали в Європі всі важливі матчі - ну тепер ще й в Україні. То чим тоді було краще чим зараз? Ці крики про не "наш рівень" це зовсім вже якась психологічна пастка - воно ж легше сказати, що той результат, що маємо "то не наш рівень" бо "наш рівень насправді ж ого ого" і тому думати і щось робити з тим, що є нічого не треба. Це вже додалось і гравцям Динамо замість того, що виконувати футбольну роботу на полі вони нервують, бігають довколо один одного, а потім "розмишляють" що рівень Динамо, а що ні. Чого вони такі нервовані? Чого не можна сказати - "зараз я граю так", ал ось "ці тренування і цкй тренувальний план" зробить мене сильніше. Ні в нас, що гравці, що болівальники приходять на стадіон з думкою ми ж "Динамо" ми ж "ого ого" і нам тільки треба "показати нашу силу". Тому і маємо команду яка психологічно вмикається лише на "на матчі честі" типу "так ми все програли, а тут ми всерівно покажемо що ще є порох в порохівницях". Ні гра це процесс і він має бути ввімкненим цілодобово, а не як у алкоголіків - це я собі пробачу бо і т.п.

П.С:

Заваров хай згадає свій Арсенал

ІМС і Алієв корпоративну етику

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости