Друзі, ми знову поговоримо про історію ФК «Динамо» (Київ). Згадаємо тренерів і футболістів різних поколінь. Поговоримо про досягнення на домашній та міжнародній аренах.
Суперкубок УЄФА 1975 року, завойований «Динамо»Можливо, хтось заперечить, адже про це Липенко вже неодноразово і детально розповідав. Це правда, але продовжу спогади. Адже є ще події, які залишилися недостатньо висвітленими. Уболівальники зі стажем багато чого знають. А ось молоде покоління шанувальників знаменитого клубу відкриє для себе багато цікавого з його історії.
Як корінний киянин, я пишаюся, що в моєму чарівному місті є така іменита команда.
У травні 1954 року 12-річним хлопчиськом насилу потрапив на стадіон «Динамо». Тоді в матчі чергового туру чемпіонату країни кияни приймали динамівців Тбілісі. На трибунах — аншлаг. Поєдинок завершився «мирно» (1:1). А мені особливо сподобалася гра воротаря господарів поля Олега Макарова.
Вирішив, що настав мій час «зав’язувати» з дворовим футболом. З’явилося оголошення про набір до футбольної секції «Юний динамівець». І я з товаришами вирушив на динамівську арену. Спроба виявилася вдалою, і ми стали тренуватися у Миколи Федоровича Фоміних і Миколи Павловича Мельниченка.
Влітку 1960 року юнаки київського «Динамо» стали чемпіонами СРСР. Ворота тієї команди захищав я. Турнір проходив у Мінську, ми тоді потрапили до групи фіналістів. Почали нічиєю з «Шахтарем» (тоді Сталіно). Потім обіграли динамівців Тбілісі. А у вирішальному матчі зустрілися з московським «Спартаком». Нас влаштовувала тільки перемога. І ми її домоглися — 3:0!
До Києва повернулися з Кубком переможців першості та золотими медалями. Вадима Сосніхіна, Колю Пінчука і Діму Лінника запросили до дублюючого складу «Динамо». На перегляді був і я, але мама наполягла на моєму вступі до університету імені Тараса Шевченка.
Виш закінчив за спеціальністю перекладач-референт англійської мови. Але став спортивним журналістом. Працював на Українському телебаченні, радіо, у популярних газетах. Футбольна тема завжди була в центрі моєї професійної уваги.
Із «Динамо» та збірною України побував у багатьох країнах. Висвітлював чемпіонати світу, Європи, єврокубкові поєдинки. Понад 500 матчів провів перед їхнім початком, працюючи на полі з мікрофоном.
«Динамо» (Київ) — найтитулованіший клуб колишньої країни та України. Він брав участь у всіх 54-х союзних чемпіонатах. 13 із них (рекорд) кияни виграли. 11 разів здобували «срібло» і 3 рази — «бронзу». Динамівці дев’ятиразові володарі Кубка СРСР. І це, зрозуміло, далеко не всі досягнення київського клубу.
Ось і погортаємо сторінки історії ФК «Динамо» (Київ).
Перше «срібло»
У першому союзному чемпіонаті серед клубів (1936 рік) кияни стали другою командою на турнірі. А на старт вийшли команди: «Динамо» (Київ), московські «Динамо», «Спартак», ЦДКА, «Локомотив», ленінградські — «Динамо» і «Червона Зоря».
Перший київський м’яч у чемпіонаті (24 травня 1936 року) забив Микола Махиня (у ворота московського «Динамо»).
Кубковий тріумф
Свій перший вагомий трофей «Динамо» (Київ) здобуло 1954 року. На шляху до фіналу Кубка країни кияни здолали «Спартак» із Вільнюса (4:2), московський «Спартак» (3:1), ЦДКА (3:1) і «Зеніт» (1:0).
Вирішальний поєдинок турніру відбувся 16 листопада в Москві. Наші динамівці в дощовий і туманний вечір зустрілися зі «Спартаком» із Єревана. І вирвали перемогу 2:1. «Кришталевий» м’яч забив Михайло Коман. Разом із ним привітання приймали: Олег Макаров, Віталій Голубєв, Аркадій Ларіонов, Михайло Міхаліна, Тиберій Попович, Віктор Терентьєв, Павло Віньковатов, Андрій Зазроєв, Віктор Фомін, Ернст Юст, Олександр Кольцов, Володимир Богданович, Володимир Граматикопуло та їхній наставник Олег Олександрович Ошенков.
Поїзд, яким додому з Кубком поверталися динамівці, на пероні київського вокзалу зустрічали сотні вболівальників. Надалі наш клуб ще вісім разів підкорював кубкові вершини в союзі. Але та перемога, здобута 1954 року, була першою і незабутньою.
«Золотий» почин
Минуло сім років і другий великий успіх на динамівській вулиці стався вже в чемпіонаті.
17 жовтня 1961 року, зігравши в Києві внічию (0:0) з харківським «Авангардом», за тур до фінішу змагань, набравши 45 очок, київське «Динамо» стало недосяжним для суперників московських клубів «Торпедо», «Спартак», ЦСКА і «Локомотив».
Кияни першими перервали 25-річну «золоту» гегемонію в чемпіонаті колишнього СРСР московських клубів.
У команді, яку очолював В’ячеслав Соловйов та його помічники Михайло Коман і Віктор Терентьєв, чудову гру демонстрували: Олег Макаров, Віктор Каневський (капітан), Валерій Лобановський, Олег Базилевич, Юрій Войнов, Анатолій Сучков, Віктор Серебряников, Йожеф Сабо, Василь Турянчик, Андрій Біба, Володимир Щегольков, Володимир Ануфрієнко, Валентин Трояновський, Микола Кольцов, Віталій Щербаков, Микола Каштанов, Ігор Зайцев.
18 м’ячів у тому незабутньому змаганні забив Віктор Каневський, 10 — Валерій Лобановський, 9 — Олег Базилевич. Ще 12 комплектів золотих медалей виграли кияни в союзних чемпіонатах.
Два Кубки кубків
«Динамо» успішно виступало і на євроарені.
14 травня 1975 року на стадіоні «Сент-Якоб» у Базелі (Швейцарія) у фіналі Кубка кубків зустрілися «Динамо» (Київ) і «Ференцварош» (Будапешт). Наш клуб здобув упевнену перемогу — 3:0. Два м’ячі забив Володимир Онищенко та один Олег Блохін.
Їхніми партнерами в тому матчі були: Євген Рудаков, Володимир Трошкін, Михайло Фоменко, Стефан Решко, Віктор Матвієнко, Володимир Мунтян, Віктор Колотов, Леонід Буряк, Анатолій Коньков.
До цієї блискучої перемоги команду привели Валерій Лобановський та Олег Базилевич.
2 травня 1986 року. В Україні сталася Чорнобильська ядерна катастрофа. А в цей час у французькому Ліоні на стадіоні «Жерлан» грався фінал Кубка кубків. Протистояли «Динамо» (Київ) і «Атлетіко» (Мадрид). І, як і в першому своєму єврофіналі, кияни перемогли — 3:0. М’ячі забили — Олександр Заваров, Олег Блохін і Вадим Євтушенко. Крім цього славного тріо в динамівському тріумфі брали участь: Віктор Чанов, Володимир Безсонов, Сергій Балтача, Андрій Баль, Олег Кузнєцов, Анатолій Дем’яненко, Василь Рац, Павло Яковенко, Іван Яремчук, Ігор Бєланов. І знову на чолі блискучого ансамблю стояв геніальний Валерій Лобановський.
У боротьбі за перший Суперкубок УЄФА поклали «Баварію» на «лопарки»
Чому я акцентую вашу увагу на слові перший. А тому, що як і ви, сподіваюся, що динамівці виграють і другий Суперкубок УЄФА.
У боротьбі за цей почесний трофей «Динамо» — володар Кубка кубків (1975) — двічі переміг найсильніший клуб Кубка чемпіонів знамениту «Баварію».
Першу перемогу (1:0) 9 вересня в Мюнхені німецькі журналісти назвали випадковою. На 63-й хвилині Блохін, обігравши трьох захисників, вразив ворота Зепа Маєра.
І в другому поєдинку (у Києві 6 жовтня) Олег двічі перегравав воротаря збірної Німеччини. До речі, Маєр, як і Ганс-Георг Шварценбек, Франц Беккенбауер, Герд Мюллер і Юпп Капелльман, були на той момент чемпіонами світу-1974.
Підопічні Валерія Лобановського зробили шикарний подарунок своїм шанувальникам. Трофей виграли: Євген Рудаков, Володимир Трошкін, Михайло Фоменко, Стефан Решко, Валерій Зуєв, Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Володимир Веремєєв, Леонід Буряк, Володимир Онищенко, Олег Блохін, Петро Слободян, Олександр Дамін.
Динамівська футбольна рать
Гравці різних поколінь писали славну історію київського клубу.
Олег Блохін (1975), Ігор Бєланов (1986), Андрій Шевченко (2004) — володарі «Золотого м’яча» (France Football) найкращому футболісту Європи.
Юрій Войнов — чемпіон Європи (1960), Віктор Серебряников, Леонід Островський і Віктор Чанов — учасники трьох чемпіонатів світу.
Олексій Мхайличенко — олімпійський чемпіон (Сеул, Республіка Корея, 1988), а ще він — чемпіон трьох країн — колишнього СРСР, Італії та Шотландії.
208 матчів відстояв на «нуль» Євген Рудаков, Олександр Шовковський (нинішній наставник динамівців) — 14-разовий чемпіон України (абсолютний рекорд серед воротарів).
Вихованець динамівської школи, Герой України, заслужений майстер спорту, п’ятиразовий чемпіон країни Андрій Шевченко (про його «Золотий м’яч» ми вже згадали) — переможець Ліги чемпіонів і володар Суперкубка УЄФА у складі «Мілана»,
Шевченко працював тренером національної збірної України. А нині Андрій Миколайович очолює УАФ. Він — шостий президент національної футбольної асоціації.
Конструктори перемог
У різні роки в ФК «Динамо» працювали чудові тренери: Олег Ошенков, В’ячеслав Соловйов, Віктор Маслов, Олександр Севідов, Валерій Лобановський (входить до п’ятірки найкращих тренерів Європи та ТОП-десятки світу), Олег Базилевич, Михайло Коман...
Завершивши кар’єру гравця, на тренерський місток «Динамо» поверталися Йожеф Сабо, Михайло Фоменко, Анатолій Дем’яненко, Олексій Михайличенко, Леонід Буряк, Олег Блохін, Олександр Хацкевич, Сергій Ребров. Нині тренер динамівців, у минулому чудовий воротар, Олександр Шовковський.
***
13 грудня 1991 року Федерація футболу України вийшла зі складу всесоюзної федерації.
Стартували чемпіонат, розіграш Кубка і Суперкубка незалежної України.
Київське «Динамо» продовжує підтверджувати свій високий клас. Клуб — 16-разовий чемпіон України, 13-разовий володар Кубка і 9-разовий володар Суперкубка країни.
«Динамо» лідирує і у своєму 34-му чемпіонаті України. Шанувальники команди чекають від своїх улюбленців завоювання 17-го чемпіонського титулу. У разі успіху — над емблемою клубу засяє третя золота зірочка.
Нагадаю, що 13 травня 1927 року на футбольному небосхилі зійшла яскрава зірка «Динамо» з Києва, клубу, який 13 травня 2027 року відзначить, разом з уболівальниками, своє славне 100-річчя.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
