13 травня 2002 року перестало битися невтомне серце великого тренера Валерія Васильовича Лобановського, Героя України.
Валерій Лобановський7 травня одразу ж після закінчення матчу чемпіонату України «Металург» (Запоріжжя) — «Динамо» (Київ) карета швидкої допомоги відвезла Лобановського до лікарні.
Погано почувався Валерій Васильович у середині поєдинку. Це помітили його помічники, які сиділи поруч на лавці запасних. Але їхні та лікаря команди наполегливі вмовляння негайно звернутися до швидкої Лобановський відкинув. Продовжив керувати грою динамівців. Дочекався чергової перемоги (3:1) підопічних. Сам без допомоги дістався до «швидкої», яка вже стояла біля кромки поля.
Найдосвідченіші столичні лікарі, які терміново прилетіли до Запоріжжя, боролися за життя футбольного генія. Однак, на превеликий жаль, врятувати його медикам не вдалося. О 20 годині 35 хвилин цього сумного дня Лобановського не стало. Прожив він усього 63 роки, 4 місяці та 7 днів.
Про досягнення Валерія Лобановського — прекрасного гравця, а потім і блискучого тренера — я не раз розповідав. Уболівальники старшого покоління добре знайомі з його футбольним життям. А от не всі молоді фани, можливо, знають про «залізного полковника», футбольного професора та науковця, як називав неперевершеного Васильовича УЄФА.
Кар’єра гравця
Після майже річного перебування в дублі, свій перший матч в основі «Динамо» Лобановський зіграв 22 травня 1959 року в Києві проти ЦСКА.
Восени 1960 року він став срібним призером чемпіонату союзу. А 17 жовтня 1961 року — чемпіоном тієї країни. Як відомо, динамівці перервали 25-річну гегемонію московських команд. У 28 зустрічах лівий крайній нападник киян забив 10 м’ячів, зробив 7 гольових передач.
Чемпіони випередив на 4 очки московське «Торпедо» і на п’ять — «Спартак».
По закінченню «золотого сезону» Лобановський із партнерами вирушив на товариські матчі до Англії. У поєдинках з «Астон Віллою» (Бірмінгем), «Евертоном» (Ліверпуль) та «Арсеналом» (Лондон) він показав якісну, неординарну гру, здивував суперників і глядачів фірмовим виконанням кутових «сухим аркушем», мав схвальні відгуки в пресі.
У складі збірної країни Лобановський провів два матчі, в олімпійській — сім. Завершивши виступи у складі київського «Динамо», він по одному сезону зіграв в одеському «Чорноморці» і донецькому «Шахтарі». Провів 258 матчів у чемпіонатах країни, забив 71 м’яч. Двічі потрапляв до списку «33 найкращих».
Кар’єра тренера
Рано завершивши виступи як гравець, Валерій Лобановський перейшов на роботу тренера. Першою його командою на посаді наставника був «Дніпро», який він вивів у Вищу лігу.
У 1973 році у віці 34 роки очолив київське «Динамо», ставши наймолодшим тренером Вищої ліги, а потім і найтитулованішим. 8 разів під його керівництвом «Динамо» ставало чемпіоном колишнього СРСР, 5 разів — срібним призером, завоювало дві «бронзи», в активі киян ще й 6 перемог у Кубку.
Коли Україна стала незалежною, Лобановський 5 разів приводив «Динамо» до «золотої» чемпіонської гавані та тричі — до перемог у турнірі Кубка.
Команда Лобановського виграла три єврокубки: двічі Кубок кубків (1975 і 1986) і раз Суперкубок УЄФА (1975).
А під керівництвом видатного наставника з Києва збірна країни стала бронзовим призером Олімпіади-1976 у Монреалі (Канада), віце-чемпіоном Європи-1988 у Німеччині. Валерій Васильович очолював головну команду країни в 77 матчах. Також успішно очолював збірні ОАЕ та Кувейту.
Лобановський заслужений тренер СРСР і України, володар Рубінового ордена УЄФА «За заслуги». За версією ФІФА він входить до числа 10 найкращих тренерів світу, за версією УЄФА — до числа 5 найкращих тренерів Європи.
Три володарі «Золотого м’яча»: Олег Блохін, Ігор Бєланов, Андрій Шевченко пройшли футбольну школу Лобановського.
Пам’ять
У травні 2003 року відбувся перший «Меморіал Лобановського». Різним був формат турніру. Першими за приз боролися клуби і двічі перемагало «Динамо» (Київ). Потім змагалися національні збірні, пізніше — молодіжні (U-21). Якщо не помиляюся, на «Меморіалі Лобановського» виступали команди з 29 країн.
Через агресію росії в Україні популярний турнір узяв вимушений тайм-аут. Ці змагання обов’язково відновляться після нашої Перемоги.
«Кубок Лобановського» проводився і в США. Його ініціатори та організатори — українці, які проживають у цій країні, на чолі з Едуардом Лучиним. Брало участь у тому турнірі й київське «Динамо».
Ім’я Валерія Лобановського носять:
— київський стадіон «Динамо»;
— академія динамівського клубу;
— проспект у Києві;
— 319 школа, яку зі срібною медаллю закінчив Валерій Васильович,
Крилаті фрази Метра
Футбол — це військовий конфлікт.
У кожного із суперників єдина мета — перемога.
Це — футбол. Не шукайте в ньому логіки.
Кажете, негарний був матч? Найкрасивіший футбол — це остаточний рахунок на табло. Якщо ми виграли, значить показали гарний футбол.
Ще багато хотілося розповісти про Валерія Васильовича Лобановського. Постараюся зробити це наступного разу.
Лобановський назавжди
На байковому кладовищі столиці на пам’ятнику Валерію Васильовичу Лобановському написані такі слова: «Ми живі, поки нас пам’ятають».
Ми пам’ятаємо і ще довго пам’ятатимемо про Великого Тренера, який своє життя присвятив служінню футболу, без нього він себе не уявляв. Ще довго будемо міряти наш футбол за Лобановським.
1975-й — рік тріумфу київського «Динамо». Кубок кубків і Суперкубок УЄФА прикрасили блискучу колекцію призів, завойованих 50 років тому командою Валерія Лобановського та Олега Базилевича.
Дуже хотілося, щоб чудові успіхи «Динамо-1975» не пройшли непоміченими. Таке велике бажання мільйонів футбольних уболівальників України.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар