Цей рік – найгірший рік в історії українського футболу часів незалежності. Наш футбол немовби знову повернувся в часи перших років свого існування. Пам’ятаєте: Таврія – чемпіон, програш першої гри збірної команди України угорцям. Памятаєте: Темп (Шепетівка), Зоря - МАЛС, ЕВІС (Миколаїв), Торпедо (Запоріжжя) і т.
- Ім'я:
- Skyf из Кропивницкого
- Статус:
- Эксперт (10226 комментариев)
- Улюблені клуби:
- Динамо, Ливерпуль, Зирка (Кропивницкий)
- Зареєстровано:
- 22.02.2009 22:08
- Карма:
- 106505
- Про себе:
- Живу в Кропивницком (бывшем Кировограде). Болею за Динамо с 1964 года.
- Топ-10 блогерів:
- Да
-
-
Зараз перерва в грі між Поліссям і Шахтарем. Красива гра. На жаль, поліщани не забили поки що…
Але я про іншу сьогоднішню гру: про матч Руху з Оболонню. Не буду приховувати, що вболівав за винниківців: неодноразово, буваючи у Львові, зупинявся в готелі Галактика в Винниках.
Але сіре і принизливе 1:3 дома від аутсайдера.
-
Вчора знову, як і перед іншими матчами Ліги Європи (з Ромою, здається), СаШо виставив напіврезерний склад, не випустивши Кабаєва, Ваната, Буяльського, Вівчаренко, Піхальонка. Багато з Вас тут же, зразу ж, не відходячи від каси, докаже, як двічі по два п'ять, що перелічені гравці не змогли грати через те, чи через інше, що одні травмовані, що Рубчинський виглядає на голову краще Буяльського з Піхальонком разом і т.
-
Багато експертів з піною біля рота, захлинаючись від захоплення, повідомляли нам, що нарешті в українському футболі з’явилась третя сила: це Олександрія з Олександрії. Нарешті, фантазували, мріяли і марили вони, що велетні Ротаня вмішаються в боротьбу Динамо з Шахтарем в битві за перше місце.
Так Олександрія з’явилась: третьою можливо і швидше за все буде, але третьою силою – дзуськи.
-
Мені тяжко оцінити гру киян з моїми земляками з Олександрії.
По – перше, тому що повністю бачив лише перший тайм. А «призову гру» Єрмакова з Бущаном по створенню гола в свої ворота спостерігав лише з короткого огляду.
І по –друге: вболівав і буду вболівати за Динамо, але й Олександрія подобається як своєю нинішньою грою, так тому, що вони, хочеш чи не хочеш, а земляки.
-
Люблю Динамо, з дитинства був закоханий в Каневського, Базилевича, Лобановського (яких в Динамо бачив всього – навсього пару раз, не більше, але ці прізвища для мене, десятирічного пацана, звучали як гімн України нині).
А потім велика епоха Маслова зумовили вважати Динамо найкращою командою на світі.
-
Ох і не весело нині нам, вболівальникам українського футболу.
Зима, війна, чорт її забирай, а тут ще й футбол… Не ФУТБОЛ з його радощами, з його екстазом і азартом, а футбол з безнадією, розпачем і, на жаль, безпросвітністю…
Наші топ-команди, як по писаному, програли абсолютно нетоповим командам з абсолютно нетопових чемпіонатів.
-
Декілька думок про вчорашню шаленну прешаленну перемогу збірної України над страшною до жаху збірною Албанії.
Перше. Ми перемогли і це головне. Та, друзі, перемога перемогою, але ми ледве-ледве перемогли всього-навсього Албанію, з її 66 місцем в рейтингу ФІФА, яку чомусь наш тренерський штаб та багато експертів вже порівнюють трохи не зі збірною Бразилії зразка 1970 року.
-
Чесно скажу, що навіть не знаю як оцінювати гру. Не захопила вона мене. Щось мляве, без блиску. Лише комбінація, коли був забитий перший гол, виглядала орхідеєю на смітнику в цій грі.
Матч був важливим. Бо Олександрія пре немов танк, а ззаду підбирається Шахтар. Та й після фіаско в Гамбурзі від угорців хотілось побачити як відреагує на нього Динамо.
-
Вчора зранку я писав «Дайош Ференцварош», а ввечері дивися як дали. Тільки не ми, а гравці угорської команди. На жаль.
Вся суть цього матчу в цьому фото: наш тренер охопив руками вкриту капюшоном голову і нічого не хоче бачити. Я не скажу, що Динамо програло ганебно, але саме ПРОГРАЛО з запахом дитячого неочікування в пелюшках.
