Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог
Ставити прогнози
та вигравати
Бути членом
фан-зони
У голові сумбур, і сумбуром керує сумбур.
Здавалося б, перефразовуючи Леніна, те, про що так довго говорили вболівальники, нарешті здійснилося. Але чомусь немає ані радості, ані ейфорії. Натомість залишився гіркий присмак розчарування. Бо знову втрачено те, від чого можна було відштовхнутися, продовжуючи справу Луческу, а згодом і Шовковського.
Давайте скажемо чесно: вчора вперше за чотири гри було приємно спостерігати за грою нашої збірної проти угорської команди.
Але що з того, все одно програли. І виникає питання: чому?
Я думаю, колеги, що ми вже давно зрозуміли і знаємо, що наша збірна уміє захищатись числом. Але захищатись тактично, захищатись не втрачаючи ні структури гри, ні своїх позицій наших захист не те що не вміє, він не розуміє як це робити.
Після гри з Буковиною Костюк говорить: «Суперник нічим не здивував — ми припустилися прикрих помилок. У першому таймі створювали моменти, мали перевагу. Буковина впродовж цього відрізка більше нічого не створила, але ми не змогли забити м’яч і зрівняти рахунок. Команда домінувала, але знову прикра помилка…»
Після гри з ЛНЗ наш коуч хвастається «План і тактика на гру працювали, не вдалося лише забити м’яч».
Чесно кажучи, я чекав якоїсь каверзи від гри Динамо з Буковиною, але такої інтриги не очікував. Абсолютно не чекав. Не чекав так, як наречена, наприклад, боїться, але не очікує, що наречений втече з від вінця.
Багато хто вважає, що гру програв Слава Суркіс. Так то воно так, та трішечки все ж таки, на мою думку, не так
За декілька днів до цієї гри на Трибуні вийшов цікавий матеріал Дмитра Ватраса ««Динамо» кинуло В’ячеслава Суркіса під потяг: як він грає та чи готовий до статусу основного», в якому молодий автор доказує, що В’ячеслав Суркіс потенційно дуже цікавий воротар, але на жаль ще недосвідчений і кидання його під потяг УПЛ може його зламати.
Чи варто звільнити Костюка?
На мою думку Костюк посередній тренер, не тренер рівня Динамо.
Проблема Костюка в тому, що команда немає чіткої атакувальної структури. Коли його єдина організація гри така як: опорники передають м’яча на фланг, вінгери подають на Пономаренко, а той завершую комбінацію не працює, то інших варіантів гри у Костюка немає від слова зовсім
У Динамо Костюка відсутня достатня кількість позиційних комбінацій, його гравці не вміють проникати між лініями, вони не вміють створювати чисельну перевагу біля карного майданчика і т.
Мене тут часто запитували, чому я постійно критикую (не хейтю, а критикую) Віталія Пономарьова, чому не вірю в його тренерський хист.
Давно обіцяв написати про своє відношення до нинішнього тренера ЛНЗ. Ось нарешті вирвався. І постараюся коротко.
Я часто і багато разів писав, що не вірю в Віталія Пономарьова як в топового тренера.
Що сказати одним словом про вчорашній матч Динамо з Колосом.
Відчай!
Так, Динамо виграло. Так, це був гарний результат для Костюка, але не для Динамо. Бо боюсь, що після такої перемоги Суркіс залишить Костюка, а Динамо буде продовжувати ь теліпаться десь між Колосом з Вересом. Бо гра, сама гра, залишила безліч питань, кількість яких росте в геометричній прогресії.
Не скажу, що вчорашня поразка стала для мене несподіванкою. Ні.
Скоріш за - все очікуваною і закономірною. Бо команда, що виходить на поле вигризати нічию, ригати, блювати, а не творити – майбутнього немає. Та й не тільки майбутнього, а і минулого і сьогодення. Такі команди – рано чи пізно – вмирають.
Завтра знову в бій. Спокій, на відміну від Блока, нам і не сниться. Тяжко терпіти. Нетерпіння з'їдає, а терпцю немає.
Хочеться, дуже хочеться бачити киян хоча б в Лізі Конференцій. Віриться чи не віриться - це вже інше питання і відповідь у кожного своя.
Розумію, що гра в Агдамі буде вирішальною для Костюка.
В минулому пості я писав, що неважливо як зіграло Динамо з Карабахом, головне, що виграли. І тоді так вважав і нині так думаю, бо за спиною киян в тій грі стояв весь зневажений нині український футбол.
Вчора ж ситуація була абсолютно іншою: вчора кияни повинні були доказати, що вони вміють не тільки «ригати» на полі, а й грати.
