Про причини провального сезону-2024/25 для «Чорноморця», який вибув з УПЛ у Першу лігу, розповів його колишній головний тренер, а нині — спортивний директор одеського клубу Олександр Бабич.
Олександр Бабич. Фото — chornomorets.ua— Два останні матчі — з київським «Динамо» та «Олександрією» показали, що вболівальницький фактор має велике значення. Якщо до цього понад три роки домашні поєдинки «Чорноморця» були під забороною масового відвідування глядачами, то в травні нинішнього року все змінилося. Як вважаєте, чи не була відсутність уболівальників однією з причин недобору вашою командою 5−6 очок, яких якраз і не вистачило для збереження прописки в еліті?
— Сто відсотків. Грати хоча б за мінімальної заповненості трибун глядачами набагато краще, ніж за порожніх. Ясна річ, цей фактор також впливає. Я вважаю, що 12-й гравець нам, безумовно, допоміг би.
— Що заважало дозволу зняти заборону на допуск уболівальників на стадіон набагато раніше?
— Ми хотіли, щоб наші шанувальники мали можливість відвідувати домашні ігри значно раніше. Однак міські та обласні керівні структури не дозволяли, відштовхуючись від питання безпеки. Але коли в останніх двох матчах було отримано дозвіл, усі ми й побачили інший результат (в обох матчах «Чорноморець» зіграв унічию — прим. ред.). Я вважаю, що це було більше схоже на футбол. У тому плані, що були емоції. Навіть незважаючи на достроковий «виліт» з еліти, вболівальники аплодували нашій команді.
— Якщо поглянути назад і проаналізувати, виникає запитання: чи відчуваєте себе заручником цієї ситуації?
— Зрозуміло, я теж причетний до того, що «Чорноморець» понизився в класі. У мене було чимало часу, щоб усе обміркувати. Я вважаю, що зараз потрібно врахувати всі робочі нюанси, добре все проаналізувати і зробити висновки, якими мають бути шляхи і кроки для того, щоб вирішити завдання повернення команди до Прем’єр-ліги. У виступі команди минулого сезону винні всі: це стосується як тренерського штабу, футболістів, так і керівництва клубу.
— До нинішнього розставання з елітою «Чорноморець» мав такий гіркий досвід уже п’ять разів. Останній «виліт» — найприкріший?
— Кожне вибування з класу найсильніших дуже негативно впливає як на місто та його вболівальників, так і на настрій команди. Але в кожне міжсезоння, коли «Чорноморець» «вилітав» (принаймні з того, що я пам’ятаю), він боровся до кінця. Це факт. Під час моєї кар’єри гравця очолювана Андрієм Балем та Олегом Блохіним команда понизилася в класі, проте вже за рік вона повернулася в еліту. Так, із тих, хто грав у Прем’єр-лізі в сезоні-2009/10, залишилося осіб 8−10. Але з приходом Романа Григорчука по завершенні осінньої частини сезону настали чи не найкращі часи нового «Чорноморця» в українській історії. Саме за його тодішнього приходу стався прорив команди в єврокубкову весну.
— У яких матчах, зіграних під вашим керівництвом минулого сезону, очки було втрачено не по ділу?
— У нас було багато таких матчів. Я беру «Чорноморець» як мого періоду, так і періоду Олександра Кучера. Такі легкі м’ячі залітали, такі поєдинки програвалися... Ми могли за такого розкладу зіграти внічию.
Так, скажімо, було в грі з «Вересом», коли рахунок був 1:1. Ми розуміли, що граючи на своєму стадіоні в Рівному, команда Олега Шандрука буде йти вперед і її можна буде зловити на контратаці. І раптом у наші ворота залітає такий безглуздий м’яч...
Також я вважаю, що головні наші поразки у весняному відрізку чемпіонату були в іграх із «Лівим берегом» удома і з «Оболонню» на виїзді. Ці дві команди були вищими за нас і були нам по зубах, тому ми повинні були не відпускати їх від себе. Саме обидва програші й стали ключовими. Навіть не поразка в Одесі «Інгульцю», адже він перебував нижче за «Чорноморця».
— Восени «Чорноморець» був у середині турнірної таблиці. Як думаєте, коли в його турнірних справах стався збій і в чому полягав?
— Якщо брати осінню частину сезону, то команда ще формувалася і була «сирою». Ми дуже багато з хлопцями розмовляли, будували колектив. І за великим рахунком у той період якихось великих перепадів у грі не було. Хіба що з «Поліссям», коли в домашньому поєдинку гру трохи провалили. Загалом наша молода команда, яка була щойно побудована, давала бій у кожному матчі.
От тільки впливав один фактор: постійна заборгованість, постійна заборгованість, постійна заборгованість... Сто відсотків, це впливає на колектив. Адже питання з цього приводу футболісти ставлять тренеру, а тренер зі свого боку — керівникам клубу. На жаль, не завжди вчасно ми могли ці питання закрити. А тим часом вони накопичувалися і накопичувалися, що не могло не накладати свій відбиток.
Плюс усю осінню частину чемпіонату «Чорноморець» грав без преміальних. У такій ситуації, коли виникали затримки із зарплатою, команда могла б розраховувати на премії, однак їх, повторюся, не було. І все ж я дуже вдячний хлопцям, що наприкінці осінньої частини сезону за такої ситуації ми намагалися зіграти вдома на рівних із «Кривбасом» і з «Зорею» на виїзді. У грі з луганчанами за нічийного рахунку пропустили м’яч тільки на 90+4-й хвилині матчу. Тобто команда як така була, і ми добре розуміли, що в зимовий трансферний період потрібно посилитися. Усе, здавалося б, ішло своєю чергою, але після лютневого «прильоту» на нашу клубну базу все пішло не так.
— Наскільки виправдало себе використання великої кількості легіонерів?
— Я вважаю, що воно не допомогло. Це по-перше. А по-друге, хорошим уроком для мого тренерського досвіду стала і велика кількість орендованих гравців. На мою думку, це неправильно — і воно нам також не допомогло. Якщо продовжити говорити про легіонерів, то під час побудови команди потрібно було брати гравців на перспективу. І такі були. Можу назвати панамця Анеля Райса, він дуже перспективний хлопець. Я вважаю, що він неодмінно розкриється. Це ж стосується і грузина Георгі Робакідзе. Цим молодим футболістам немає ще й 20 років.
Що ж стосується частини легіонерів старшого віку (імовірно, мається на увазі боснієць Владімір Арсіч і словенець Йон Шпорн — прим. ред.), то це не моє рішення — вони були в команді ще до моєї появи в ній. При мені ж у команду прийшло троє бразильців — Жоао Нето, Кайо Гомес і Карлос Раян. Перший із них зазнав травми і надовго вибув із ладу. Упевнений, що якби цього не сталося, він грав би і щонайменше був би в нас в обоймі, адже в нього є непогані швидкісні якості. Що стосується двох інших, то кожен із них робив свій внесок — Кайо Гомес більшу частину матчів відіграв восени, а Карлос Раян, який з’явився в нас у зимовий період, грав у весняній частині сезону.
— Хто з іноземних футболістів у «Чорноморці» залишиться?
— Слід враховувати, що на легіонерів у першій лізі передбачено ліміт. Якщо не помиляюся, то одночасно у складі однієї команди можуть грати троє таких футболістів. Я знаю, що чинні контракти є в тих же Шпорна, Робакідзе, Райса...
Треба з кожним із гравців щодо їхньої подальшої долі розмовляти, щоб не затягувати з цим питанням. Можу звернутися до прикладу харківського «Металіста 1925», який використовував у минулому сезоні в першій лізі якісних легіонерів. Ми бачимо в його складі бразильця Арі Моуру, який феєрить на своєму правому фланзі. А на лівому ефективно діє албанець Ермір Рашица, який також грає результативно. Ось такого рівня легіонери нам потрібні.
— У минулому чемпіонаті найпроблемнішою виявилася позиція воротаря, де в Артура Рудька та нігерійця Кінгслі Аніагбосо не обходилося без серйозних помилок...
— Я б так не стверджував. На цій позиції є конкуренція. Той же Рудько, хоч і мав помилки, все ж таки воротар надійний. І якщо брати чемпіонат загалом, то він відпрацював непогано. Досить багато разів він виручав команду від, здавалося б, неминучих м’ячів, зробив чимало сейвів.
Я вважаю, що більш проблемною у нас у минулому сезоні була атакувальна ланка — зокрема, перший і другий нападники. Нам не вистачило першого нападника, адже запрошений у команду взимку Денис Безбородько через деякий час травмувався. А от щодо другого нападника, який може зіграти нестандартно з глибини, віддати передачу і забити, то тільки наприкінці чемпіонату трохи розігрався Олексій Хобленко. Він у цей період забив три м’ячі, хоча до цього мав у своєму активі лише один. Тобто реалізація як для першого нападника в нас дуже погана.
— Тепер клубу необхідно докладати зусиль для того, щоб зберегти кістяк команди. Чи вона знову формуватиметься по-новому?
— Це остаточно вирішуватиме керівництво клубу. Особисто я свої міркування йому озвучив. На мій погляд, кістяк команди — людей 10−12 постаратися залишити. Адже немає багато часу. Якщо ж буде нове формування команди, то все буде складатися так само, як і рік тому. Потрібно розмовляти з хлопцями, щоб цей кістяк зберегти. Я так розумію, що в головного тренера є футболісти, на яких він розраховує. І якщо буде достатня кількість людей зі складу минулого сезону, то це буде значно легше для створення команди зразка сезону-2025/26.
— Як часто обговорюєте робочі питання з головним тренером Олександром Кучером?
— Скажу відверто, перед останніми іграми намагався його зайвий раз не турбувати. Адже розумів, яке значення вони зазвичай мають і яким тиском відзначаються. Хоча бачилися на нашій базі, спілкувалися по молодіжній команді, цікавилися поточними справами тощо.
— Які перспективи «Чорноморця» бачаться вам у найближчому майбутньому? Які мають бути зроблені кроки, щоб через рік Одеса знову була представлена в Прем’єр-лізі?
— Перш за все, має бути якісне і стабільне фінансування. Це сто відсотків, по іншому — ніяк! Це ж можу сказати і про якість селекційної роботи. При формуванні команди нового зразка має бути міцний хребет із перевірених бійців складу минулого сезону. До нього можна додавати інших гравців відповідної кваліфікації.
Все інше — стадіон, база, автобус у нас є. Ми їх хоч і орендуємо, але маємо можливість користуватися.
Але найголовніше, що в «Чорноморця» є віддані вболівальники, які готові підтримувати його завжди — як і в часи злетів, так і падінь. У цьому я вже неодноразово переконувався. Ось і в сезоні, що щойно завершився, вийшло так само: варто було вболівальникам отримати дозвіл на відвідування стадіону, як ми відчули щиру й гарячу підтримку. Завдяки їй, переконаний, буде набагато легше долати турнірну дистанцію в першій лізі. Хоча конкуренти в «Чорноморця» будуть непогані — «Буковина», «Ворскла», «Інгулець», «Лівий берег». Та й «Агробізнес» теж не варто списувати з рахунків. Словом, доведеться непросто.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
