Виконувач обов’язків головного тренера ковалівського «Колоса» Руслан Костишин прокоментував перемогу своєї команди над донецьким «Шахтарем» (4:2) у матчі 25-го туру чемпіонату України.

— У вашій першій тренерській каденції «Колос» відбирав очки в обох грандів — і в «Динамо», і в «Шахтаря». Суботня перемога над «гірниками», яка стала першою гучною перемогою у вашій черговій появі в Ковалівці, слід думати, особлива?
— Навіть не знаю, що з цього приводу вам сказати. Нам зараз потрібні три очки в будь-якому матчі. І не важливо, хто суперник — гранд чи не гранд. Ти б’єшся за те, щоб залишитися в еліті. Коли виходиш на поле, то й нічия в такому матчі була б щастям.
— «Колос» забив у ворота «гірників» одразу чотири м’ячі, що навіть європейським грандам у зустрічах із ним вдавалося не так часто.
— Це збіг обставин.
— Що було найскладнішим у поєдинку з «Шахтарем»?
— Для мене — це Кевін. На ньому, як і на грі Судакова, ми робили акцент. Із Судаковим впоралися, а ось Кевін усе ж таки один м’яч забив.
— Наскільки вдалося «перекрити кисень» цьому бразильцеві?
— Не сильно. У другому таймі зовсім перекрили, а ось у першому були проблеми.
— Після матчу головний тренер донеччан Марино Пушич висловлював невдоволення арбітражем — зокрема, скасованим за рахунку 1:2 голом у ворота «Колоса». Як цей епізод бачився вам?
— Тоді я його не бачив, подивився вже пізніше, після гри. Щоразу, коли переглядаєш із холодною головою, зрозуміло: чистий офсайд. Тим паче що плечем можна м’яч забивати. Завжди положення «поза грою» вважається за тілом і тим, чим можна вразити ворота — головою, плечем, ногою, коліном. Тож якщо головний тренер «Шахтаря» був незадоволений, то я теж можу бути незадоволеним — тим, що так довго переглядали момент за VAR.
— Як вдалося вам у досить стислі терміни перебудувати гру команди і вселити у футболістів упевненість у власні сили?
— (Посміхається). Це секрет. А якщо відверто, то це, мабуть, самі футболісти трохи наступили на своє его.
— Чи згодні з твердженням, що «Колос» — команда Руслана Костишина?
— Тут я не лукавлю — це справді моя команда. Адже разом із президентом клубу Андрієм Засухою ми її створювали.
— Згадане вище твердження спрацювало більш ніж через три з половиною роки після вашого відходу з «Колоса». Варто було вам повернутися — і все стало на місця, ніби всі пазли зійшлися.
— Поки зарано про щось говорити, адже ще потрібно виконати завдання. Отже, махати шашками зараз недоречно. Можу сказати, що я повернувся у свою родину. Як це називати — не знаю. Назвіть, як хочете — головне, що я вдома.
— Чи передбачені підвищені преміальні за перемогу над «Шахтарем»?
— Ні. Річ у тім, що в нас зовсім немає преміальних. І стимуляції ніякої не було. У нас у клубі є свої домовленості, від яких я висловив бажання не відходити. Ми переглянули систему преміювання за перемоги, про що я попросив Андрія Анатолійовича (президента клубу Засуху — прим. ред.). Він погодився на мої умови, тому ми граємо без преміальних.
— А як щодо бонусної системи, яка застосовується в нашому футболі?
— Буде бонус, якщо ми залишимося в Прем’єр-лізі.
— Після суботнього матчу попит з боку багатших клубів на Владислава Велетня, який зробив три гольові передачі і забив один м’яч, мабуть, значно підвищився?
— Ну, не знаю... У мене зараз проблема: як його з космосу забрати? Велетень полетів десь на Марс, а у вівторок у нас перше тренування після двох вихідних. Ось і думаю, як його повернути назад у сім’ю. (Посміхається).
Максим Коваленко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар